Prayers & Meditations

Я підношу хвалу Тобі, о мій Боже, адже аромат ніжної прихильності Твоєї оповив мене й лагідні вітерці милосердя Твого схилили мене до рясних милостей Твоїх. Дай мені напитися, о мій Господи, — з перстів щедрості Твоєї — живодайних вод, що сподобили кожного, хто причастився ними, звільнитися від усякої прихильності до будь-кого, опріч Тебе, і злетіти в атмосферу зречення всіх створінь Твоїх, і зосередити погляд свій на Твоєму сповненому любові провидінні та незліченних дарах Твоїх.

Сподоби мене, о мій Господи, — за всяких обставин — бути готовим служити Тобі та спрямовувати себе до обожнюваного святилища Одкровення Твого та Краси Твоєї. Якщо буде на те ласка Твоя, зроби так, аби зростав я, наче ніжна травинка на лу́ках милості Твоєї, щоб лагідні вітерці волі Твоєї ворушили мене та нахиляли за бажанням Твоїм так, аби рух мій і моя нерухомість цілком направлялися Тобою.

Ти є Той, Чиїм ім’ям розголошено було Приховану Таємницю, і явлено Добре Пильноване Ім’я, і знято печатки із запечатаного Келиха, завдяки чому пролився його аромат над усім творінням — як минулим, так і майбутнім. Той, хто був спраглим, о мій Господи, поспішив досягти живодайних вод милості Твоєї, а нещасне створіння сповнилося жадання зануритися в океан багатств Твоїх.

Я присягаюся славою Твоєю, о Господи — Коханий світу та Жадання всіх, хто визнав Тебе! Я вкрай змучений горем через розлуку з Тобою — у дні, коли Денне Світило присутності Твоєї пролило сяєво своє на людей Твоїх. Тож припиши мені винагороду, що призначена тим, хто поглянув на лице Твоє, і з дозволу Твого вдостоївся ввійти до двору престолу Твого, і волею Твоєю зустрівся з Тобою віч-на-віч.

Я благаю Тебе, о мій Господи, іменем Твоїм, блиск якого охопив землю й небеса: сподоби мене так підкорити волю мою то́му, що визначив Ти в Скрижалях Своїх, аби припинив я знаходити в собі будь-яке бажання, крім того, що зажадав Ти силою верховної влади Своєї, і будь-яке прагнення, опріч того, яке визначив Ти для мене волею Своєю.

Куди ж обертатися мені, о мій Боже, такому безсилому, аби віднайти інакший шлях, крім того шляху, який проклав Ти перед Обранцями Своїми? Усі атоми землі проголошують, що Ти є Бог, і засвідчують, що немає іншого Бога, крім Тебе. Споконвіку владний Ти чинити те, що жадаєш, і призначати те, що любо Тобі.

Визнач же для мене, о мій Боже, те, що повсякчас направлятиме мене до Тебе, і сподоби мене постійно триматися за поворозку милості Твоєї, і проголошувати ім’я Твоє, і шукати всього, що випливатиме з-під пера Твого. Я нужденний та нещасний, о мій Господи, а Ти — Той, Хто володіє всім, Всевишній. Тож змилостився наді мною чудесами милосердя Свого та низпосилай мені — щомиті життя мого — те, чим оновив Ти серця всіх створінь Своїх, що визнали єдність Твою, і всіх людей Своїх, які цілковито віддані Тобі.

Ти, воістину, Всемогутній, Найпіднесеніший, Всевідець, Всемудрий.

Має промовлятися щоденно: уранці, опівдні та ввечері.

Хто хоче помолитися, нехай умиє руки, а поки миє, нехай промовляє:

Зміцни руку мою, о мій Боже, аби тримала вона Книгу Твою з такою непохитністю, щоб воїнства світу не мали влади над нею. Тож убережи її від того, аби не торкалася вона того, що їй не належить. Ти, воістину, Всемогутній, Можновладний.

А вмиваючи обличчя, нехай скаже:

Я обернув обличчя своє до Тебе, о мій Господи! Осяй його світлом лику Твого. Захисти його від обернення до будь-кого, крім Тебе.

Тоді нехай стане та, обернувшись у бік Кібли (Місце Обожнення, тобто Бахджі, Акка), скаже:

Бог свідчить, що немає іншого Бога, крім Нього. Йому належать царства Одкровення й творіння. Він, істинно, явив Того, Хто є Вранішньою Зорею Одкровення, Хто говорив на горі Синай, через Кого осяявся Найвищий Обрій, а Древо Лот, за яке немає проходу, заговорило й через Кого всім, хто на небесах і на землі, проголошено поклик: «Ось прийшов Той, Хто володіє всім. Земля і небеса, слава і влада належать Богу, Господу всіх людей і Володарю Престолу вишнього та землі до́лішньої!»

Потім нехай вклониться, спираючись долонями на коліна, і скаже:

Піднесений Ти вище від хвали моєї та хвали всіх, хто поруч зі мною, вище від опису мого й опису всіх, хто на небесах, і всіх, хто на землі!

Після цього, стоячи з піднятими до обличчя долонями, нехай скаже:

Не розчаруй, о мій Боже, того, хто в благанні вхопився пальцями за окрай милосердя Твого та благодаті Твоєї, о Ти, Хто Наймилосердніший з тих, що виявляють милосердя!

Тепер нехай сяде та скаже:

Я свідчу про єдність Твою й одність, і що Ти є Бог, і що немає іншого Бога, опріч Тебе. Ти, воістину, явив Справу Свою, виконав Завіт Свій і широко відчинив двері благодаті Своєї для всіх, хто мешкає на небесах і на землі. Благословення і мир, вітання і слава спочивають на любих Твоїх, кого зміни й випадковості світу не утримали від обернення до Тебе та хто віддав усе своє, сподіваючись отримати те, що є Твоїм. Ти, істинно, Той, Хто незмінно прощає, Всещедрий.

(Якщо хтось вирішить замість довгого вірша промовити такі слова: «Бог засвідчує, що немає іншого Бога, крім Нього, — Допомоги в Небезпеці, Самосущого» — цього буде достатньо. Так само достатньо буде, якщо в положенні сидячи він вирішить промовити такі слова: «Я свідчу про єдність Твою й одність, і що Ти є Бог, і що немає іншого Бога, опріч Тебе».)

(Нав-Руз — перший день року Бахаї)

Хвала Тобі, о мій Боже, за те, що призначив Ти Нав-Руз святом для тих, хто дотримувався Посту заради любові до Тебе й утримувався від усього, що нена́висне Тобі. Дозволь, о мій Господи, аби вогонь любові Твоєї та жар, спричинений Постом, до якого зобов’язав Ти, могли запалити їх до Справи Твоєї, і зроби так, аби заповзялись вони уславлювати Тебе та згадувати Тебе.

Оскільки Ти, о мій Господи, прикрасив їх оздобою Посту, призначеного Тобою, прикрась же їх і оздобою прийняття Твого — милістю Своєю та щедрою прихильністю. Адже діяння людей залежать від благовоління Твого та визначені велінням Твоїм. Якщо ж прирівняєш Ти того, хто порушив Піст, до такого, що дотримувався його, ця людина вважатиметься однією з тих, хто одвіку дотримувався Посту. Якщо ж постановиш Ти, що той, хто дотримувався Посту, порушив його, цю людину зарахують до тих, хто заплямував тліном Одіяння Одкровення Твого та кого віддалили від кришталевих вод цього живого Водограю.

Ти — Той, через Кого знамено «Достохвальний Ти в діяннях Своїх» було піднесено та стяг зі словами «Слухаються Тебе в повелінні Твоєму» було розгорнуто. Сповісти про це положення Своє, о мій Боже, слуг Своїх, аби могли вони дізнатися, що досконалість усіх речей залежить від веління Твого й слова, а гідність кожного вчинку визначається дозволом Твоїм і ласкавістю волі Твоєї, і могли визнати, що повіддя діянь людських — у руці схвалення Твого та заповіді Твоєї. Оголоси їм, що абсолютно ніщо не здатне відгородити їх від Краси Твоєї в ці дні, коли Христос виголошує: «Усе панування Твоїм є, о Ти, Отче Духа (Ісус)», а Друг Твій (Муха́ммед) вигукує: «Слава Тобі, о Ти, Найкоханіший, за те, що відкрив Ти Красу Свою та записав для обранців Своїх те, що спонукатиме їх досягти місця явлення Найвеличнішого Імені Твого, через яке заридали всі народи, крім тих, що зреклися всього, опріч Тебе, і спрямувалися до Того, Хто є Явителем Тебе Самого та Проявом якостей Твоїх».

Той, Хто є Гілкою Твоєю, і все товариство Твоє, о мій Господи, цього дня переривають піст — після дотримання його в межах двору Твого й у своєму прагненні догодити Тобі. Признач Йому, їм і всім, хто досяг присутності Твоєї в ті дні, усе благо, що визначив Ти в Книзі Своїй. І наділи їх тим, що принесе їм користь і в житті цьому, і в житті потойбічному.

Ти, істинно, Всевідець, Всемудрий.

Слався ж Ти, о Господи мій Боже! Я благаю Тебе нестримними вітрами милості Твоєї й тими, Хто є Вранішніми Зорями задуму Твого та Серцями Світання натхнення Твого: низпошли мені й тим, хто звернувся до лику Твого, те, що годиться щедрості Твоїй та рясній благодаті й достойне бути дарами Твоїми й милостями. Злиденний і самотній я, о мій Господи! Занур мене в океан багатства Свого; дай мені, спраглому, напитися живих вод ніжної прихильності Твоєї!

Я покірно благаю Тебе — власним Єством Твоїм і Тим, Кого призначив Ти Виявом власної Сутності Твоєї та проникливим Словом Твоїм для всіх, хто є на небесах і на землі: збери разом слуг Своїх під покривом Дерева милостивого провиді́ння Твого. Також допоможи їм скуштувати плодів його, схилити вуха їхні до шелесту листя його та солодкості голосу Птаха, що виспівує на гілках його. Ти, воістину, Допомога в Небезпеці, Недосяжний, Всемогутній, Найвеликодушніший.

Ти — Той, о мій Боже, через Чиї імена зцілюються хворі, і недужі відновлюються, і спраглим дається питво, і змучені хворобою заспокоюються, і заблу́каним вказується шлях, і принижені підносяться, і злиденні збагачуються, і неосвічені просвіщаються, і похмурі сповнюються сяйва, і журливі звеселяються, і змерзлі обігріваються, і пригноблені підіймаються. Іменем Твоїм, о мій Боже, було зрушено все створене, і розгорнуто небеса, і створено землю, і піднято хмари та примушено їх пролитися дощем на землю. Це, воістину, ознака милості Твоєї до всіх створінь Твоїх.

Тож я благаю Тебе іменем Твоїм, через яке явив Ти Божественність Свою і підніс Справу Свою над усім творінням, і кожними з неперевершених титулів Твоїх і найвеличніших якостей, і всіма чеснотами, якими уславлюється незрівнянна та найпіднесеніша Сутність Твоя: низпошли цієї ночі з хмар милосердя Твого зливи зцілення Твого на це немовля, яке зріднив Ти із всеславною Суттю Своєю в царстві творіння Свого. Тож убери його, о мій Боже, у шати благоденства та здоров’я й оберігай його, о мій Коханий, від будь-якої недуги чи хвороби та від будь-чого, що нестерпне Тобі. Твоє могуття воістину не зрівняне з усім творінням. Ти, істинно, Можновладний, Самосущий. Низпошли також йому, о мій Боже, благо цього світу та прийдешнього й благо попередніх і наступних поколінь. Могуття Твоє й мудрість Твоя, воістину, здатні на це.

Звеличений та уславлений Ти, о мій Боже!

Я благаю Тебе зітханнями тих, хто любить Тебе, і сльозами, пролитими тими, хто жадає узріти Тебе: не утримуй від мене ніжні милості Свої в День Твій і не позбавляй мене наспівів Голубки, яка звеличує єдиність Твою у світлі, що ллється від лику Твого. Я — той, хто страждає, о Боже! Узри, як міцно тримаюсь я Імені Твого — «Той, Хто володіє всім». Я — той, хто неодмінно обернеться на тлін; узри, як ухопився я за Ім’я Твоє — «Нетлінний». І молю Тебе Самим Тобою, Піднесеним, Найвищим: не полишай мене на самого себе та на прагнення порочних схильностей. Тримай руку мою рукою сили Своєї, і врятуй мене з глибин фантазій моїх і суєтних уявлень, і очисть мене від усього, що огидне Тобі.

Сподоби мене цілком обернутися до Тебе, цілковито покластися на Тебе, прагнути до Тебе як до Прихистку свого й линути до лику Твого. Ти, воістину, Той, Хто — силою могуття Свого — чинить те, що бажає, і наказує — владою волі Своєї — те, що воліє. Ніхто не здатен опиратися впливу веління Твого; жоден не може змінити перебіг призначеного Тобою. Ти, істинно, Всемогутній, Всеславний, Найщедріший.

(Вставні дні — 4 чи 5 днів напередодні місяця Ала́ — мають бути днями підготовки до Посту, днями гостинності, благодійності та піднесення подарунків.)

Мій Боже, мій Вогню та Сяєво моє! Дні, які нарік Ти Айям-і-Ха12 у Книзі Своїй, настали, о Ти, Хто є Царем імен, і наближається Піст, тримати який найпіднесеніше Перо Твоє повеліло всім, хто в царстві творіння Твого. Я молю Тебе, о мій Господи, заради цих днів і заради всіх тих, хто в цей час тримався за поворозку заповідей Твоїх і міцно взявся за рукоять настанов Твоїх: дозволь, аби кожній душі було призначено місце в межах двору Твого й надано можливість перебувати край прояву блиску світла лику Твого.

Ось, о мій Господи, слуги Твої, кого жодні згубні нахили не утримали від того, що низпослав Ти в Книзі Своїй. Вони схилилися перед Справою Твоєю та сприйняли Книгу Твою з тією рішучістю, яка від Тебе походить, і дотримуються того, що приписав Ти їм, і обрали слідувати тому, що низпослано Тобою.

Бачиш Ти, о мій Господи, як визнали вони та сповідують усе, що відкрив Ти в Писаннях Своїх. Дай їм напитися, о мій Господи, з долонь благодаті Твоєї вод вічності Твоєї. А тоді признач для них винагороду, установлену для того, хто занурився в океан присутності Твоєї та вдостоївся добірного вина зустрічі з Тобою.

Я благаю Тебе, о Ти, Царю царів і Жалісливий до пригноблених: удостой їх блага світу цього та світу прийдешнього. Признач для них також те, що не розпізнало жодне зі створінь Твоїх, і зарахуй їх до тих, хто обертається навколо Тебе й рухається край престолу Твого в кожному зі світів Твоїх.

Ти, істинно, Всемогутній, Всевідець, Обізнаний з усім.

[12] Дні Ха, Вставні дні.

Не відаю я, о мій Боже, що то за Вогонь, який запалив Ти у краю Своєму. Землі́ ніколи не затьмарити сяєва його, а воді — не загасити полум’я його. Усі народи світу не спроможні опиратися силі його. Безмірно благословенний той, хто наблизився до нього й почув стугін його.

Декого, о мій Боже, сподобив Ти — підкріплювальною милістю Своєю — підійти до нього, у той час як інших утримав Ти на відстані через те, що скоїли руки їхні в дні Твої. Кожен, хто поспішив до нього й дістався його, палко бажаючи споглянути на красу Твою, віддав життя своє на шляху Твоєму та піднісся до Тебе в цілковитому зреченні всього, крім Тебе.

Я благаю Тебе, о мій Господи, цим Вогнем, який яскраво палає та вирує у світі творіння: розірви вщент завіси, що перешкоджають мені з’явитися перед троном величі Твоєї та постати перед ворітницею брами Твоєї. Признач мені, о мій Господи, усе благо, яке низпослав Ти в Книзі Своїй, і не дай мені віддалитися від прихистку милосердя Твого.

Владний Ти чинити те, що любо Тобі. Ти, воістину, Всемогутній, Найвеликодушніший.

Із запашних потоків вічності Твоєї дай мені втамувати спрагу, о мій Боже, і дай мені змогу скуштувати плодів дерева єства Твого, о Надіє моя! З кришталевих джерел любові Твоєї дай мені вдосталь напитися, о Славо моя, і дозволь мені перебувати під пологом вічного промислу Твого, о Світочу мій! Лу́ками близькості Твоєї, у присутності Твоїй, дай мені можливість мандрувати, о мій Коханий, і по правиці трону милості Твоєї посади мене, о моє Жадання! Дай подуву із запашних вітерців радості Твоєї овіяти мене, о мій Обожнюваний! Сподоби мене прислухатися до наспівів голубки одності Твоєї, о Ся́йний, і духом сили Твоєї та могуття Твого оживи мене, о мій Хлібодаре! У дусі любові Твоєї збережи мене непохитним, о мій Помічнику в скруті, і на стезі благовоління Твого зроби мої кроки твердими, о мій Сотворителю! У саду безсмертя Твого, перед ликом Твоїм, дозволь мені перебувати повік, о Ти, Хто є милосердним до мене, і на трон слави Твоєї посади мене, о Ти, Хто є моїм Володарем! До небес ніжної турботи Твоєї піднеси мене, о Ти, Хто воскрешає мене, і до Денного Світила проводу Твого приведи мене, о Ти, Хто привертає мене до Себе! Перед одкровеннями невидимого духа Твого поклич мене постати, о Ти, Хто є моїм Початком і Найвищим Прагненням моїм, і до квінтесенції пахощів краси Твоєї, яку явиш Ти, сподоби мене повернутися, о Ти, Хто є Богом моїм!

Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Ти, воістину, Найпіднесеніший, Всеславний, Найвищий від усіх.

Слався ж Ти, о Господи мій Боже!

Ти — Той, вогонь Чиєї любові запалив серця тих, хто визнав єдність Твою, і блиск Чийого лику осяяв обличчя тих, хто наблизився до двору Твого. Яким же рясним, о мій Боже, є потік знання Твого! Яким ж солодким, о мій Коханий, є поранення від стріл зловмисників, від якого — з моєї любові до Тебе та заради вдоволення Твого — страждаю я! Якими ж приємними є рани, що їх витримую я — на стезі Твоїй та аби проголошувати Віру Твою, — від мечів невірних!

Я покірно молю Тебе — іменем Твоїм, яким обертаєш Ти занепокоєння на спокій, страх — на впевненість, слабкість — на силу, а приниження — на славу, аби Ти, милістю Своєю, допоміг мені та слугам Своїм звеличувати ім’я Твоє, доносити Послання Твоє та проголошувати Справу Твою так, щоб залишалися ми незворушними під нападами кривдників або гнівом невірних, о Ти, Хто є моїм Палко Коханим.

Я — служниця Твоя, о мій Боже, яка почула поклик Твій і поспішила до Тебе, утікаючи від самої себе та покладаючись серцем на Тебе. Я благаю Тебе, о мій Господи, іменем Твоїм, від якого з’явилися на світ усі земні скарби: захисти мене від намовлянь тих, хто не увірував у Тебе та зрікся правди Твоєї.

Владний Ти чинити, що забажаєш. Ти, воістину, Всевідець, Всемудрий.

Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Ти бачиш і відаєш, що закли́кав я слуг Твоїх не обертатися нікуди, крім як у бік дарів Твоїх, і повелів їм не триматися нічого, крім того, що приписав Ти в Ясні́й Книзі Своїй — Книзі, яку було низпослано згідно з незбагненним велінням Твоїм і безповоротною метою.

Не можу вимовити ані слова, о мій Боже, якщо мені це не дозволено Тобою, і не можу рухатись у жодному напрямку, доки не отримаю схвалення Твого. Саме Ти, о мій Боже, покликав мене до буття силою могуття Твого та наділив мене милістю Своєю являти Справу Твою. Через це випали на долю мою такі нещастя, що завадили моїм вустам підносити Тебе та звеличувати славу Твою.

Уся хвала Тобі, о мій Боже, за те, що призначив Ти для мене велінням Своїм і силою владарювання Свого. Я благаю Тебе, щоб укріпив Ти й мене, і тих, хто любить мене, у нашій любові до Тебе та зберіг нас непохитними в Справі Твоїй. Я присягаюся могуттям Твоїм! О мій Боже! Сором слуги Твого — бути закритим, наче завісою, від Тебе, а слава його — пізнати Тебе. Озброєному силою імені Твого, ніщо не зможе коли-небудь зашкодити мені, а з любов’ю до Тебе в серці моєму всі нещастя світу жодним чином не зможуть стривожити мене.

Тож, о мій Господи, низпошли мені й тим, кого люблю я, те, що захистить нас від зловмисності тих, хто зрікся істини Твоєї та не увірував у знаки Твої.

Ти, воістину, Всеславний, Найщедріший.

Хвала Тобі, о Господи мій Боже! Щоразу, як намагаюсь я згадати Тебе, перешкоджають мені піднесеність положення Твого та всепереможна велич могуття Твого. Якби підносив я хвалу Тобі по всьому простору володіння Твого й упродовж усього панування Твого, відкрив би я для себе, що хвала моя Тобі годиться лише для таких, як я, що самі є створіннями Твоїми й були покликані до життя силою веління Твого та створені могуттям волі Твоєї. І в будь-який час, коли перо моє приписує славу якомусь із імен Твоїх, здається мені, що чую я голос тужіння його через віддаленість від Тебе, і впізнаю плач його через роз’єднання із Сутністю Твоєю. Я засвідчую, що все інше, крім Тебе, є лише творінням Твоїм, яке тримаєш Ти в заглибині долоні Своєї. Те, що приймаєш Ти діяння чи хвалу від створінь Своїх, — лише свідчення чудес милості Твоєї та щедрих благодіянь і вияв великодушності Твоєї та промислу.

Я благаю Тебе, о мій Господи, Найвеличнішим Іменем Твоїм, яким відокремив Ти світло від вогню та істину — від заперечення: низпошли мені й тим із любих мені, хто зі мною, благо цього світу й наступного. Тож наділи нас дивовижними дарами Своїми, що приховані від очей людських. Ти, воістину, Творитель усього створеного. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всеславного, Всевишнього.

Слава Тобі, о Царю вічності, і Сотворителю народів, і Творителю кожної кістки, що перетворюється на порох! Я молю Тебе — Іменем Твоїм, яким закликав Ти все людство до небокраю величі Твоєї та слави й направив слуг Своїх до двору милосердя Свого та милостей, — зарахувати мене до тих, хто звільнився від усього, крім Тебе, і спрямував себе до Тебе й кого ті нещастя, що були визначені Тобою, не утримали від обернення в бік дарів Твоїх.

Я взявся, о мій Господи, за рукоять благодаті Твоєї та непохитно тримаюся за окрай мантії прихильності Твоєї. Тож низпошли мені з хмар щедрості Своєї те, що очистить мене від згадування будь-кого, крім Тебе, і дасть мені змогу обернутися до Того, Хто є Об’єктом поклоніння всього роду людського, проти Кого вишикувалися підбурювачі заколоту, які порушили завіт Твій і не увірували в Тебе та знамення Твої.

Не відмовляй мені в пахощах одіяння Твого, о мій Господи, і не позбавляй мене подувів Одкровення Твого, коли з’являється сяєво світла лику Твого. Владний Ти чинити те, що любо Тобі. Жоден не може ані опиратися волі Твоїй, ані порушити те, що замислив Ти владою Своєю.

Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всемудрого.

Слава Тобі, о мій Боже! Ти чуєш, як ті, хто палко любить Тебе, тужать через розлуку з Тобою й ті, хто визнав Тебе, ридають, адже віддалені від присутності Твоєї. О мій Господи, відчини назовні перед обличчями їхніми браму милості Своєї, аби могли вони ввійти до неї з дозволу Твого та згідно з волею Твоєю, і стати перед престолом величі Твоєї, і почути слова мови Твоєї, й осяятися блиском світла лику Твого.

Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Ніхто не здатен усто́яти перед силою верховного могуття Твого. Одвіку був Ти єдиним, ніхто не міг зрівнятися з Тобою, і навіки залишатимешся Ти вищим за будь-яку думку чи будь-який опис Тебе. Тож змилуйся над слугами Своїми — благодаттю Своєю та щедрістю — і не утримуй їх від берегів океану близькості до Тебе. Якщо залишиш Ти їх, хто ж допоможе їм? І якщо віддалиш Ти їх від Себе, хто ж виявлятиме ласку до них? Немає в них іншого Господа, крім Тебе, немає нікого, кому поклонятися, опріч саме Тебе. Будь же до них великодушним —щедрою милістю Своєю.

Ти, істинно, Той, Хто вічно прощає, Найспівчутливіший.

Слава Тобі, о Господи мій Боже! Не принижуй того, кого звеличив Ти силою верховної влади Своєї, і не віддаляй від Себе того, кого сподобив Ти ввійти в скинію вічності Твоєї. Чи відштовхнеш Ти, о мій Боже, того, кого прихистив Ти під покровом Владицтва Свого, і чи відвернеш Ти, о Жадання моє, від Себе того, для кого Ти є прихистком? Чи можеш Ти зганьбити того, кого підніс Ти, або забути того, кому дозволив Ти згадувати Тебе?

Уславлений, безмежно уславлений Ти! Ти — Той, Хто споконвіку був Царем усього творіння та його Головним Рушієм, і Ти навіки залишишся Господом усього сущого та його Промислителем. Уславлений Ти, о мій Боже! Якщо позбавиш Ти слуг Своїх милосердя, хто ж тоді буде милосердним до них? І якщо відмовиш Ти любим Своїм у підтримці, хто ж тоді зможе підтримати їх?

Уславлений, безмірно уславлений Ти! Обожнюваний Ти в правді Своїй, і всі ми, воістину, Тобі поклоняємось. Явлений Ти в справедливості Своїй, і всі ми, воістину, свідчимо про Тебе. Ти, істинно, коханий у милості Своїй. Немає Бога, крім Тебе, Допомоги в Небезпеці, Самосущого.

О Боже, Хто є Батьком усіх Богоявлень, Джерелом усіх Джерел, Першоджерелом усіх Одкровень і Невичерпним Джерелом усіх Світочей! Я свідчу, що Іменем Твоїм оздобилися небеса розуміння, і сколихнувся океан рече́ння, і послідовникам усіх релігій проголошено закони провиді́ння Твого.

Я покірно молю Тебе настільки збагатити мене, аби міг я обходитися без будь-кого, опріч Тебе, і не залежати ні від кого, крім Тебе. Тож ороси мене з хмар щедрості Твоєї тим, що принесе користь мені в кожному зі світів Твоїх. І допоможи мені — підкріплювальною милістю Своєю — так служити Справі Твоїй серед слуг Твоїх, аби міг я проголошувати те, завдяки чому пам’ятатимуть мене, доки існуватиме власне царство Твоє й триватиме панування Твоє.

Ось слуга Твій, о мій Господи, хто всім єством своїм обернувся до небокраю щедрості Твоєї, і океану милості Твоєї, і небес дарів Твоїх. Тож чини зі мною так, як подоба́є величі Твоїй, і славі Твоїй, і щедроті Твоїй, і милості Твоїй.

Ти, істинно, Бог сили та влади, Кому годиться відповідати тим, хто молиться Тобі. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всевідця, Всемудрого.

Слався Ти, о мій Боже! Я віддаю Тобі дяку за те, що сповістив Ти мене про Того, Хто є Вранішньою Зорею милості Твоєї, і Серцем Світання благодаті Твоєї, і Вмістилищем Справи Твоєї. Я благаю Тебе іменем Твоїм — через яке обличчя наближених до тебе стали білими, а серця відданих Тобі полинули до Тебе — сподобити мене — повсякчас і за будь-яких обставин — триматися за поворозку Твою та цілковито позбутися прихильності до будь-кого, крім Тебе, і утримувати погляд свій спрямованим до обрію Одкровення Твого й виконувати те, що заповів Ти мені в Скрижалях Своїх.

Убери, о мій Господи, внутрішнє та зовнішнє єство моє в одіяння милостей Твоїх та ніжної турботи Твоєї. Убережи мене від будь-чого, що ненависне Тобі, і милостиво допоможи мені та рідним моїм коритися Тобі й уникати будь-чого, що може розбудити в мені лихі та нечисті бажання.

Ти, істинно, Господь усього роду людського та Володар цього світу й світу наступного. Немає Бога, крім Тебе, Всевідця, Всемудрого.

Слава Тобі, о мій Боже! Одна зі служниць Твоїх, яка повірила в Тебе й знамення Твої, зайшла під покров дерева одності Твоєї. Дай їй напитися, о мій Боже, Іменем Твоїм — Явлений та Прихований — добірного закоркованого Вина Твого, аби відвернуло воно її від самої себе та зробило її цілковито відданою згадуванню Тебе й цілком зреченою будь-кого, крім Тебе.

І тепер, коли відкрив Ти їй знання про Себе, о мій Господи, не відмовляй їй — щедрістю Своєю — у милості Своїй; і нині, коли покликав Ти її до Себе, не проганяй її від Себе — ласкою Своєю. Тож наділи її тим, що перевершує все, що можна знайти на землі Твоїй. Ти, воістину, Найщедріший, Чия милість — безмежна.

Якби наділив Ти одне зі створінь Своїх тим, що зрівнялося б із царствами землі та небес, навіть на атом воно не применшило би безмежності влади Твоєї. Значно величніший Ти, ніж той Величний, яким люди зазвичай називають Тебе, адже титул цей — лише одне з імен Твоїх, які всі були створені одним лиш знаком волі Твоєї.

Немає Бога, крім Тебе, Бога сили, Бога слави, Бога знання та мудрості.

Нехай славиться ім’я Твоє, о мій Боже й Боже всього сущого, Славо моя та Славо всього сущого, Жадання моє та Жадання всього сущого, Могуття моє та Могуття всього сущого, Царю мій та Царю всього сущого, Володарю мій та Володарю всього сущого, Ціле моя та Ціле всього сущого, Рушійна Сило моя та Рушійна Сило всього сущого! Не допусти, благаю Тебе, щоб тримався я осторонь океану ніжних милостей Твоїх і був безмежно віддалений від берегів близькості до Тебе.

Ніхто, крім Тебе, о мій Господи, не приносить мені добра, а наближеність до будь-кого, крім Тебе, нічим не йде мені на користь. Я благаю Тебе — рясністю багатств Твоїх, завдяки яким звільнився Ти від усього, крім Себе, — зарахувати мене до тих, хто обернув обличчя своє до Тебе та повстав, аби служити Тобі.

Тож пробач, о мій Господи, слуг Своїх і служниць. Ти, істинно, Той, Хто вічно прощає, Найспівчутливіший.

Чимало охололих сердець, о мій Боже, зайнялося вогнем Справи Твоєї, і чимало тих, що спочивали, пробудила солодкість голосу Твого. Як багато чужинців, які прагнули знайти прихисток у затінку дерева одності Твоєї, і якими численними є спраглі, що палко бажали досягти водограю животворних вод Твоїх у дні Твої!

Благословенний той, хто спрямував себе до Тебе й поспішив досягти Вранішньої Зорі сяєва ли́ку Твого. Благословенний той, хто з усією любов’ю своєю обернувся до Серця Світання Одкровення Твого та Першоджерела натхнення Твого. Благословенний той, хто витратив на шляху Твоєму те, чим наділив Ти його щедрістю Своєю та милістю. Благословенний той, хто у своєму палкому прагненні до Тебе відкинув усе інше, крім Тебе Самого. Благословенний той, хто насолоджується близьким зв’язком із Тобою та позбавився прихильності до будь-кого, опріч Тебе.

Я благаю Тебе, о мій Господи, Тим, Хто є Ім’ям Твоїм, Хто — силою верховної влади Твоєї та могуття Твого — повстав над обрієм в’язниці Своєї: признач кожному те, що личить Тобі та годиться звеличенню Твоєму.

Могуття Твоє, істинно, достатнє для всього сущого.

Він є Бог, піднесеним Він є, Господом ніжної прихильності та щедрості!

Слава Тобі; Ти, о мій Боже, — Господь Всеможний. Я свідчу про всемогутність Твою та міць, верховну владу Твою й ніжну турботу, милість Твою й силу, одність Єства Твого та єдність Сутності Твоєї, святість Твою й піднесеність над світом буття й усім, що в ньому.

О мій Боже! Бачиш Ти, що зрікся я всього, крім Тебе, міцно тримаюся Тебе й обертаюся до океану щедрості Твоєї, до небес прихильності Твоєї, до Ранкової Зорі милості Твоєї.

Господи! Свідчу я, що наділив Ти слугу Свого Довірою Своєю та що це Дух, яким дав Ти життя світові.

Прошу Тебе блиском Світила Одкровення Твого: милостиво прийми від нього те, чого досяг він у дні Твої. Дозволь же йому вбратись у славу благовоління Твого та прикраситися прийняттям Твоїм.

О мій Господи! Я та все створене свідчимо про могуття Твоє, і я молю Тебе не віддаляти від Себе дух цей, що здійнявся до Тебе, до небесної обителі Твоєї, піднесеного Раю Твого й притулків близькості Твоїх, о Ти, Хто є Господом усіх людей!

Дозволь же слузі Своєму, о мій Боже, спілкуватися з обранцями Твоїми, святими Твоїми та Посланцями в небесних обителях, що їх не здатне зобразити перо, ані язик — описати.

О мій Господи, цей убогий воістину поспішив до Царства багатства Твого, цей мандрівник — до свого дому, що в межах Твоїх, цей спраглий — до небесної ріки щедрості Твоєї. Не позбавляй його, о Господи, частки його від бенкету милості Твоєї та підтримки щедрості Твоєї. Ти, воістину, Всемогутній, Милостивий, Всещедрий.

О мій Боже, Довіра Твоя повернулася до Тебе. Годиться милості Твоїй та щедрості, які охопили володіння Твої на землі й на небесах, удостоїти дарами Твоїми й щедротами, а також плодами дерева милості Твоєї щойно прийнятого Тобою! Маєш владу Ти чинити за волею Своєю, немає іншого Бога, крім Тебе, Милостивого, Найщедрішого, Співчутливого, Обдаровувача, Того, Хто милує, Дорогоцінного, Всевідця.

Свідчу я, о мій Господи, що повелів Ти людям шанувати гостей своїх, і той, хто здійнявся до Тебе, воістину дістався Тебе й досяг Присутності Твоєї. Тож учини з ним за милістю Своєю та щедрістю! Присягаюся славою Твоєю, знаю я напевно, що не відмовиш Ти слугам Своїм у тому, що Сам наказав їм, і не знедолиш того, хто міцно тримався за поворозку щедрості Твоєї та піднісся до Вранішньої Зорі багатства Твого.

Немає іншого Бога, крім Тебе, Єдиного, Неподільного, Владного, Всевіду́щого, Щедрого.

О Ти, Чиє лице є об’єктом обожнювання для всіх, хто жадає Тебе, Чия присутність — сподівання тих, хто цілковито відданий волі Твоїй, Чия близькість — прагнення всіх, хто наблизився до двору Твого, Чий лик — супутник тих, хто визнав істину Твою, Чиє ім’я — рушій душ, які бажають узріти лице Твоє, Чий голос — істинне життя для любих Тобі, слова з Чиїх вуст — во́ди життя для всіх, хто на небесах і на землі.

Я покірно благаю Тебе — несправедливістю, від якої Ти постраждав, і нещастями, що їх спричинили Тобі безліч зловмисників: низпошли мені з хмар милосердя Твого те, що очистить мене від усього, що не від Тебе, аби могла я бути гідною уславляти Тебе та го́дною кохати Тебе.

Не утримуй від мене, о мій Господи, того, що призначив Ти для тих служниць Своїх, які обертаються навколо Тебе й на кого невпинно проливається сяєво сонця краси Твоєї та промені яскравості лику Твого. Ти — Той, Хто одвічно підтримував кожного, хто шукав Тебе, і виявляв щедру прихильність до того, хто звертався до Тебе з проханням.

Немає Бога, крім Тебе, Могутнього, Вічно Сущого, Всещедрого, Найвеликодушнішого.

Слава Тобі, о мій Боже! Моє лице обернуте до лику Твого, і лице моє воістину є ликом Твоїм, і поклик мій — покликом Твоїм, і Одкровення моє — Одкровенням Твоїм, і сутність моя — Сутністю Твоєю, і Справа моя — Справою Твоєю, і веління моє — велінням Твоїм, і Єство моє — Єством Твоїм, і владарювання моє — владарюванням Твоїм, і слава моя — славою Твоєю, і сила моя — силою Твоєю.

Я благаю Тебе, о Ти, Творителю народів і Царю вічності: оберігай служниць Своїх у скинії цноти Твоєї та скасуй ті їхні учи́ни, що не гідні днів Твоїх. І очисть їх, о мій Боже, від усіх сумнівів і марних фантазій, і звільни їх від усього, що не годиться їхній кревності з Тобою, о Ти, Хто є Господом усіх імен і Джерелом рече́ння. Ти — Той, у Чиїй руці повіддя всього творіння.

Немає Бога, крім тебе, Всемогутнього, Найпіднесенішого, Всеславного, Самосущого.

Уся хвала, о мій Боже, — Тобі, Хто є Джерелом усієї слави й величі, могуття й честі, верховенства й володарства, піднесеності й милосердя, благоговіння й сили. Кого волієш, спонукаєш Ти наблизитись до Найвеличнішого Океану, а кому бажаєш, даруєш Ти честь визнати Найдревніше Ім’я Твоє. З-поміж усіх, хто є на небесах і на землі, ніхто не може протистояти учи́ну верховної Волі Твоєї. Споконвіку панував Ти над усім творінням, і продовжиш Ти вічно вершити владарювання Своє над усім сущим. Немає іншого Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Найпіднесенішого, Всевладного, Всемудрого.

Осяй, о Боже, обличчя слуг Своїх, аби могли вони споглядати Тебе, і очисть серця їхні, щоб могли вони обернутися до двору небесних милостей Твоїх і визнати Того, Хто є Виявом Тебе Самого та Вранішньою Зорею Сутності Твоєї. Воістину, Ти — Господь усіх світів. Немає Бога, крім Тебе, Необмеженого, Підкорювача всього.

Нехай звеличене буде Ім’я Твоє, о мій Боже! Я благаю Тебе ароматами Одіяння милості Твоєї, які розвіяні були по всьому творінню за велінням Твоїм і згідно з бажанням Твоїм, і Денним Світилом волі Твоєї, що яскраво засяяло — силою могуття Твого та верховної влади Твоєї — над обрієм милосердя Твого: позбав душу мою всіх марних фантазій і суєтних уявлень, аби з усією прихильністю своєю міг я обернутися до Тебе, о Ти, Господи всього людства!

Я — слуга Твій і син слуги Твого, о мій Боже! Я взявся за рукоять благодаті Твоєї та міцно вхопився за поворозку милості Твоєї. Признач для мене все благо, що від Тебе, і живи́ мене зі Столу, який низпослав Ти з хмар щедрості Своєї та небес прихильності Своєї.

Ти, дійсно, Господь світів і Бог усього, що є на небесах, і всього, що є на землі.

В Ім’я Бога, Всевишнього!

Звеличений та уславлений Ти, Господи, Боже Всеможний! Ти — Той, перед Чиєю мудрістю мудрець зазнає́ невдачі й поразки, перед Чиїм знанням учений засвідчує своє неуцтво, перед Чиїм могуттям силач безси́ліє, перед Чиїм багатством багатій визнає свою вбогість, перед Чиїм світлом просвітлений губиться в темряві, до обителі Чийого знання звертається сутність усякого розуміння та навколо святої святих Чиєї присутності обертаються душі всього роду людського.

То як же можу я співати й оповідати про Сутність Твою, якої не змогли осягнути мудрість мудреців і ученість учених — через те, що жодна людина не здатна ані оспівати те, чого не розуміє, ані розповісти про те, чого їй не досягти, у той час як споконвік залишаєшся Ти Недосяжним, Несповідимим! Хоча й безсилий я піднестися до небес слави Твоєї та ширяти у сферах знання Твого, я можу лише оповісти про знамення Твої, що свідчать про славетне творіння Твоє.

Присягаюся Славою Твоєю! О Коханий усіх сердець, Ти, Хто єдиний здатен угамувати муки тужіння за Тобою! Навіть якби всі мешканці раю та землі об’єдналися, аби уславити найменший із знаків Твоїх, у якому та через який явив Ти Себе, вони однаково не здужали би зробити цього, а наскільки важче піднести хвалу святому Слову Твоєму, творцю всіх знамень Твоїх!

Уся хвала та слава належать Тобі, про Кого все суще засвідчило, що Ти — єдиний і немає іншого Бога, крім Тебе, — Того, Хто споконвіку не мав рівних чи подібних Собі та Хто на віки вічні залишиться таким. Усі царі — лише слуги Твої, а всі істоти, видимі чи невидимі, — ніщо перед Тобою. Немає іншого Бога, крім Тебе, Милостивого, Владного, Всевишнього.

Ти бачиш, о мій Боже, як кривди, скоєні тими зі створінь Твоїх, що відвернулися від Тебе, постали між Тим, у Кому явлена була Божественність Твоя, і слугами Твоїми. Низпошли їм, о мій Господи, те, що змусить їх перейматися турботами одне одного. І нехай їхнє насильство обмежиться ними самими, аби земля й ті, хто мешкає на ній, могли знайти спокій.

Одна зі служниць Твоїх, о мій Господи, шукала лик Твій та ширяла в атмосфері благовоління Твого. Не утримуй від неї, о мій Господи, те, що призначив Ти для обраних серед служниць Своїх. І зроби так, аби настільки привабили її рече́ння Твої, щоб уславляла вона Тебе поміж них.

Можний Ти чинити те, що любо Тобі. Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, про Чию допомогу благають усі люди.

О Ти, Чиє лице — предмет мого поклоніння, Чия краса — мій храм, Чия обитель — моя мета, хвала Кому — моя надія, Чиє провиді́ння — мій супутник, Чия любов — причина мого існування, згадування Кого — моя втіха, Чия близькість — моє жадання, Чия присутність — моя найпалкіша мрія та найпіднесеніше прагнення, я благаю Тебе не утримувати від мене того, що призначив Ти для обраних серед слуг Своїх. Тож наділи мене благом цього світу та світу наступного.

Ти, істинно, Цар над усіма людьми. Немає Бога, крім Тебе, Того, Хто незмінно прощає, Найвеликодушнішого.