Ridván Messages

З наближенням Найвеличнішого Свята нас сповнили відчуття вдячності та передчуття – вдячності за дива, які послідовники Бахаулли звершили завдяки Його допомозі, передчуття того, що несе в собі найближче майбутнє.

Поштовх, який породило всесвітнє святкування двохсотріччя Народження Бахаулли, став відтоді ще потужнішим. Прискорений розвиток громади бахаї, її дедалі зростаюча потужність, та її здатність спиратися на активність все більшої кількості її членів виразно проявляється у підсумках останніх світових досягнень. Серед них особливо виділяється зростання діяльності з побудови громад. Поточний П’ятирічний План йде слідом за двадцятьма роками зусиль світу бахаї, спрямованих на систематичне вдосконалення та примноження кількості таких дій – однак, надзвичайним є те, що лишень за перші два з половиною роки Плану кількість основних видів діяльності зросла більш ніж удвічі. Світова громада продемонструвала здатність залучати у такі види діяльності, в будь-який момент часу, понад мільйон людей, допомагаючи їм досліджувати духовні реалії та відгукуватися на них. За цей самий короткий відрізок часу майже подвоїлась кількість зустрічей задля молитви – конче необхідний відгук на все зростаюче віддалення людства від Джерела надії та щедрості. Цей ріст сповнений особливої перспективи, бо молитовні зустрічі вливають новий дух у життя громади. Міцно вплетені в освітні зусилля для всіх вікових категорій, вони підсилюють шляхетну мету цих зусиль: плекати громади, які вирізняються своїм поклонінням Богу та служінням людству. Найбільш явно це можна спостерігати в тих кластерах, де постійно підтримується участь великої кількості людей у діяльності бахаї та де друзі вже подолали третю віху в розвитку їх громади. Ми у захваті від того, що кількість кластерів, у яких процес розвитку просунувся настільки далеко, вже більш ніж подвоїлась від початку Плану та зараз складає близько п’ятисот.

Цей короткий огляд не може не віддати належне масштабу перетворень, які йдуть повним ходом. Перспектива на два роки Плану, що залишилися, – сприятлива. Багато що вдалося досягнути за цей минулий рік завдяки широкому поширенню научень, отриманих від міцніших програм росту у кластерах, які, як ми й сподівалися, стали резервуарами знань та ресурсів. Міжнародний Центр навчання, Радники та їх невтомні помічники ні перед чим не зупиняються аби забезпечити, щоб друзі в усіх частинах світу могли отримати та скористатися цим прискоренням у наученні та застосувати отримані осяяння у своїх реаліях. Ми неймовірно радіємо, коли бачимо, що у все більшій кількості кластерів, а також сусідствах та селах, що знаходяться в їх межах, з’явилось ядро друзів, котрі через дії та роздуми відкривають для себе, що необхідно зробити в той чи інший момент, щоб процес росту просувався вперед у їх оточенні. Вони спираються на потужний інструмент котрим є інститут, завдяки якому посилюється здатність робити внесок у духовне та матеріальне процвітання громади; та, по мірі того, як вони діють, зростає також кількість тих, хто долучається до них. Цілковито природньо, що умови відрізняються від місця до місця, як і характерні ознаки росту. Однак через систематичні енергійні зусилля, кожен може зробити все більш ефективний внесок у поточну роботу. У кожному місці виникає чиста радість від залучення інших душ до бесід, сповнених змісту та духовного піднесення, які призводять, швидко чи поступово, до пробудження духовної сприйнятливості. Чим яскравіше полум’я, що палає у серці вірянина, тим потужнішою буде сила тяжіння, яку відчуватимуть ті, хто зазнають вплив його тепла. А для серця, охопленого любов’ю до Бахаулли, чи можна уявити більш гідну справу, чим шукати близьких за духом сердець, заохочувати їх стати на шлях служіння, супроводжувати їх по мірі того, як вони набувають досвід та – можливо найбільша з можливих радість – побачити, як душі стають міцними у своїй вірі, самостійно постають, та допомагають іншим вирушити у таку саму подорож. Ці миті знаходяться серед найдорожчих серцю поміж тими, що їх надає це швидкоплинне життя.

Наближення двохсотріччя з Дня Народження Баба робить перспективи поступального руху цього духовного починання ще більш захопливими. Подібно до двохсотріччя, що йому передувало, ця річниця є безмірно дорогоцінною миттю. Вона надає всім бахаї чудесні можливості пробудити тих, хто навколо них, до величного Дня Бога, до надзвичайного потоку небесної милості, знаком до яких стала поява двох Явителів Божественної Сутності, послідовних Світочей, Які осяяли горизонт світу. Міра того, що можна досягти за наступні два цикли, всім відома із досвіду двохсотріччя два роки тому, і все те, чого навчилися з тієї нагоди, необхідно направити в русло планів на Подвійне Святе Народження цього року. По мірі того, як наближається святкування двохсотріччя, ми постійно підноситимемо молитви за вас у Святих Усипальницях, благаючи, щоб ваші зусилля належним чином вшанувати Баба, мали успіх у просуванні Справи, яку Він передвістив.

До завершення першого сторіччя Віку Становлення лишилося всього два з половиною роки. Воно завершить сто років освячених зусиль по зміцненню та розширенню фундаменту, який був так жертовно закладений протягом Героїчного Віку Віри. В той самий час громада бахаї також відзначатиме столітню річницю від Вознесіння Абдул-Баха, ту мить, коли коханий Вчитель звільнився від обмежень цього світу, щоб возз’єднатися зі Своїм Батьком у притулку небесної слави. Його похорон, який відбувся наступного дня, був подією, «подібної до якої Палестина ніколи не бачила». Наприкінці Його останки спочили у склепінні Мавзолею Баба. Однак, Шогі Еффенді передбачив, що це буде тимчасовим заходом. У відповідний час має бути зведена Усипальниця, риси якої відповідатимуть унікальному положенню Абдул-Баха.

Цей час настав. Закликаємо світ бахаї звести величну споруду, яка назавжди збереже ці святі останки. Вона буде збудована поблизу Саду Різван, на землі, освяченій кроками Благословенної Краси; Усипальниця Абдул-Баха буде розташована на півмісяці, проведеному між Святими Усипальницями в Ацці та Хайфі. Робота над архітектурними планами вже просувається, і подальша інформація надійде у наступні місяці.

Почуття неперевершеної радості здіймається в нас коли ми споглядаємо на прийдешній рік та на все те, що він обіцяє. Ми звертаємося до кожного з вас – тих, хто працює, присвятивши себе служінню Бахауллі, трудячись серед кожної нації заради справи миру – виконати своє високе покликання.

Missing - Please send a copy to [email protected]

Добіг кінця рік підготовки та роздумів, як і значного напруження, рік, що вирізнився зусиллями друзів по всьому світу відзначити сторіччя Вознесіння Абдул-Баха, у тому числі спрямуванням представників для участі в особливій події на Його честь у Святій землі. Завдяки цим зусиллям натхнення, якого надає життя Абдул-Баха, відчули незліченні душі, і не тільки бахаї. Його опікування кожним представником людської родини, Його праця з навчання Віри, Його зусилля на підтримку освіти та благополуччя суспільства, Його визначний внесок у дискурси і на Сході, і на Заході, Його щиросерде сприяння проектам зі спорудження Будинків Поклоніння, Його внесок у формування перших обрисів адміністрації Бахаї, Його вплив на розвиток різних аспектів життя громади – усі ці взаємодоповнювальні грані Його життя були віддзеркаленням Його незмінної та цілковитої відданості служінню Богу та служінню людству. Абдул-Баха був видатною постаттю духовного авторитету, навіть більше, Він був чистим каналом, через який сили, вивільнені Одкровенням Бахаулли, могли впливати на світ. Щоб осягнути сили з розбудови суспільства, закладені у Вірі, немає потреби дивитися на щось інше, крім досягнень Абдул-Баха впродовж Його пастирства та перетворювального впливу настанов, що невпинно линули з-під Його пера. Так багато з чудових поступів, досягнутих сучасною громадою Бахаї, огляд яких ми зробили в нашому посланні до вас у минулий Ризван, беруть свій початок у діяннях, рішеннях і настановах Абдул-Баха.

Тож яким доречним є те, що спільна данина громади Бахаї своєму досконалому Взірцеві стає прелюдією до початку нею виняткової справи, зосередженої на вивільненні сили Віри з розбудови суспільства мірою, більш відчутною, ніж коли-небудь раніше. Сфери зусиль, охоплені межами Дев’ятирічного Плану, а також поточної серії Планів, передбачають здійснення цієї всеосяжної мети. Це також є фокусом 10 тисяч конференцій, що відбуваються по всій земній кулі на знак запуску цього великого духовного починання. Ці конференції, що, як очікується, мають радо прийняти безпрецедентну кількість учасників, збирають разом не лише бахаї, а й багатьох інших доброзичливців людству, які розділяють з ними прагнення сприяти єдності у світі та його покращенню. Їхні рішучість і сильне відчуття мети відбиваються в дусі, що пробудився на зустрічах, які вже відбулися, де учасники отримали потужний стимул як через динамічні наради, до яких вони долучалися, так і через спільне бачення, яке досліджували впродовж цих радісних зустрічей. Сповнені палких передчуттів, ми дивимось, що принесуть прийдешні місяці та роки.

Відтоді як ми звернулися до Конференції Континентальних Радників із посланням від 30 грудня 2021 року, Національні Духовні Збори та Регіональні Ради Бахаї завзято вивчають можливості посилити процес зростання в кластерах, що підпадають під їхню юрисдикцію, упродовж Дев’ятирічного Плану. Ми вважаємо, що було б доречно, з метою оцінювання прогресу, досягнутого за певний час, розглядати розгортання Плану з точки зору двох етапів – тривалістю чотири роки та п’ять років. До того ж Національним Зборам було запропоновано обміркувати поступи, яких вони могли б очікувати у своїх громадах на момент Ризвану 2026 року, а згодом – Ризвану 2031 року. Це завдання також містило необхідність повторно оцінити межі кластерів; як наслідок цих уточнень, загальна кількість кластерів у світі зросла на чверть і нині становить більш ніж 22 тисячі. Зважаючи на отримані прогнози, можна підрахувати, що на момент завершення Плану приблизно в 14 тисячах із цих кластерів існуватимуть програми зростання того чи іншого рівня. За прогнозами, кількість тих з-поміж них, де програму зростання можна буде вважати інтенсивною, сягне 11 тисяч за той самий проміжок часу. І, як очікується, серед них кількість кластерів, де буде пройдено третю віху, на 2031 рік перевищить 5 тисяч. Безсумнівно, досягнення таких поступів вимагатиме колосальних зусиль упродовж усього Плану. Однак, ми вважаємо ці прагнення вартими того, щоб боротися за їх досягнення, бо вони являють собою сміливу, але виважену оцінку того, що знаходиться в межах досяжного.

Це переконливо. Такі цілі неможливо було б розглядати реалістично, якби адміністративні інститути й агенції не розвинулись достатньо явно, що наділило їх значно більш відчутною здатністю керувати справами громади, діяльність якої множиться дуже швидко, охоплюючи величезну кількість споріднених душ, яка, до того ж, постійно зростає. Неможливо було би прагнути такого зростання, якби бажання научатися – діяти, розмірковувати, вхоплювати осяяння, засвоювати осяяння, отримані в інших місцях, – не плекалося б на всіх рівнях, сягаючи базового рівня громади. І зусилля, необхідні для реалізації таких планів, навряд чи були б здійсненними, якби систематичний підхід до роботи з навчання Віри та розвитку людських ресурсів не набував би дедалі більшого проявлення у світі Бахаї. Усе це зумовило поступ в усвідомленні громадою Бахаї своєї ідентичності та мети. Рішучість бути орієнтованою на широкий загал у процесі розбудови громади перетворилась на усталений аспект культури в багатьох, багатьох місцях. Вона тепер розквітла – у дедалі більшій кількості громад – у почуття справжньої відповідальності за духовний та матеріальний прогрес чимдалі більших груп у межах суспільства, які значно перевищують кількісний склад власне громади Бахаї. Зусилля друзів, спрямовані на розбудову громад, залучення до суспільно корисної діяльності та сприяння дискурсам, що переважають у суспільстві, гармонійно сплелися в єдине глобальне починання, скріплене спільною моделлю діяльності, зосереджене на допомозі людству вкорінити свої справи у підґрунтя духовних принципів. Не можна не зважати на значущість описаного нами розвитку, який досяг цього рівня на момент сторіччя від зародження Адміністративного Порядку. У надзвичайному зростанні здібностей, що відбулося за останні два десятиліття та зробило можливим для світу Бахаї розглядати свої зусилля у світлі вивільнення сили Віри з розбудови суспільства, ми бачимо незаперечний доказ того, що Справа Бога вступила в шосту епоху свого Віку Становлення. Минулого Ризвану ми оголосили, що поширене явище, коли велика кількість людей, які беруть участь у видах діяльності Бахаї, загоряються вірою та набувають умінь і здібностей служити своїм громадам, ознаменувало те, що третя епоха Божественного Плану Вчителя добігла кінця. Тож Однорічний План, від свого початку тоді й до свого завершення нині, відзначив низку історичних поступів, здійснених товариством вірних. І на порозі нової, потужної справи цей об’єднаний гурт вірян стоїть напоготові, аби скористатися можливостями, що широко відкриваються перед ним.

Видатною ознакою епохи, що наразі добігає кінця, стало зведення останнього з континентальних Будинків Поклоніння та запуск проєктів із заснування Будинків Поклоніння на національних і місцевих рівнях. Було набуто чималих знань – серед бахаї по всьому світу – про концепцію Машрикуль-Азкару та єдність поклоніння й служіння, яку він уособлює. Упродовж шостої епохи Віку Становлення ще багато чого слід дізнатися про шлях, що веде від удосконалення здорового набожного життя в межах громади – і служіння, до якого воно надихає, – до появи Машрикуль-Азкару. Розпочинаються наради з різними Національними Духовними Зборами, і, у міру їхньої результативності, ми час від часу сповіщатимемо про місця, де зводитимуться Будинки Поклоніння Бахаї в прийдешні роки.

Наша радість від споглядання того, як громада Найвеличнішого Імені зміцнюється крок за кроком, затьмарюється глибоким смутком через споглядання живучості у світі обставин і конфліктів, що несуть біль і нестерпні страждання, зокрема через спостереження чергового вибуху руйнівних сил, які внесли безлад у міжнародні відносини, одночасно ввергаючи народи в жахливі трагічні події. Нам добре відомо, і ми впевнені, що послідовники Бахаулли віддано надають допомогу й підтримку тим, хто навколо них, незалежно від того, наскільки скрутними є їхні особисті обставини, як це неодноразово продемонстрували громади Бахаї в безлічі різних ситуацій. Однак, поки людство загалом не візьме на себе відповідальність спиратись у своїх справах на підґрунтя справедливості та істини, воно, на жаль, приречене на хисткий рух від кризи до кризи. Ми благаємо: навіть якщо нинішній спалах війни в Європі не стане певною наукою на майбутнє, нехай він послужить украй необхідним нагадуванням про той курс, який людство має обрати, якщо хоче досягти істинного та тривалого миру. Принципи, викладені Бахауллою монархам і президентам Його часу, і вагомі обов’язки, які Він поклав на правителів минулого й сьогодення, нині, можливо, ще більш доречні та нагальні, ніж тоді, коли були вперше записані Його Пером. Для бахаї невблаганний поступ Великого Плану Бога – з усіма важкими випробуваннями та зрушеннями, які він несе, при цьому зрештою змушуючи людство рухатись до справедливості, миру та єдності, – це той контекст, у якому розгортається Малий План Бога, реалізацією якого здебільшого опікуються віряни. Недієздатний стан сучасного суспільства перетворює потребу у вивільненні сили Віри з розбудови суспільства на вельми явну та нагальну. Ми не можемо сподіватися ні на що інше, крім як на те, що конвульсії та потрясіння наразі продовжуватимуть дошкуляти людству. Тож ви, безперечно, зможете зрозуміти, чому кожне палке благання, яке ми підносимо за те, щоб для всіх дітей Божих зменшилися сум’яття й гіркі негоди, супроводжується настільки ж щиросердою молитвою за успіх украй необхідного служіння, яке ви виконуєте заради Справи Князя миру.

У кожному кластері, де види діяльності Плану набирають темпів, ми бачимо розвиток громад зі шляхетними рисами, які ми описали в посланні від 30 грудня 2021 року. У той час як угруповання переживають різноманітні напруги, послідовники Краси Абха́ повинні дедалі більше вирізнятися своїми якостями – стійкістю до випробувань і раціональністю, своїми стандартами поведінки та вірністю переконанням, співчутливістю, зреченням і витримкою, які вони демонструють у своєму прагненні досягти єднання. Раз у раз відмітні риси й установки, які демонструють віряни в часи критичних труднощів, спонукають людей звертатися до бахаї за роз’ясненнями, порадами й підтримкою, особливо коли життя суспільства порушене небезпекою та непередбачуваною руйнацією. Ділячись цими спостереженнями, ми пам’ятаємо, що й громада Бахаї також зазнає впливу сил дезінтеграції, які діють у світі. До того ж, ми усвідомлюємо, що, чим більше зусиль докладають друзі для поширення Слова Бога, тим сильнішими будуть сили протидії, з якими вони рано чи пізно стикнуться з різних боків. Вони мають зміцнити свій розум і дух для протидії випробуванням, які, безсумнівно, з’являться, щоб ті випробування не порушили цілісності їхніх зусиль. Однак бахаї добре знають, що, який би шторм не очікував на них попереду, ковчег Справи вмістить їх усіх. Послідовні етапи його плавання довели його спроможність витримувати навали стихій та долати хвилі. Тепер він прямує до нових обріїв. Підтвердження Всемогутнього – це пориви вітру, що наповнюють його вітрила й рухають його до мети подорожі. Завіт – його дороговказна зірка, яка тримає це священне судно на вірному та незмінному курсі. Нехай воїнства небес дарують благословення всім тим, хто пливе на ньому.

Завершальні слова в найбільш вікопомному розділі в історії Справи наразі вже написані, і сторінка перегортається. Цей Ризван знаменує завершення надзвичайного року, П’ятирічного Плану та цілої серії Планів, яка розпочалась у 1996 році. Нова серія Планів вабить тим, що обіцяє стати винятково важливими дванадцятьма місяцями, які послугують прелюдією до дев’ятирічної роботи, що розпочнеться наступного Ризвану. Перед нашими очима — громада, яка стрімко набрала силу та готова рухатися вперед великими кроками. Однак, не повинно бути жодних ілюзій щодо того, скільки докладених зусиль знадобилося, щоб вийти на цей рівень, та як дорого обійшлися осяяння, здобуті на цьому шляху: набуті уроки формуватимуть майбутнє громади, а огляд того, як саме їх було набуто, проливає світло на те, що попереду.

Десятиріччя, що передували 1996 року, багаті на власні здобутки й осяяння, безсумнівно показали, що значна кількість людей у багатьох суспільствах була готова стати під знамено Віри. Проте, якими обнадійливими не були б випадки великомасштабного прийняття Віри, вони не могли зрівнятися зі сталим процесом зростання, який міг би підтримуватись у різноманітних середовищах. Перед громадою в той час постали складні запитання, відповісти на які адекватно вона не могла за браком досвіду. Як зусилля, спрямовані на її розширення, могли поступально докладатися пліч-о-пліч із процесом консолідації та відповісти на давній, здавалося б, непіддатливий виклик: як підтримувати зростання? Як можна було б зростити людей, інститути та громади здатними втілити вчення Бахаулли в дію? Як могли ті, кого це вчення привабило, стати головними дійовими особами в глобальному духовному починанні?

Так воно й сталося: чверть століття тому громада Бахаї, яка все ще могла розраховувати на три Руки Справи Бога у своїх передових рядах, розпочала виконання Чотирирічного Плану, що відрізнявся від тих, які йому передували, оскільки був зосереджений на єдиній меті — значному прогресі процесу вступу загонами. Ця мета стала характерною ознакою серії наступних Планів. Громада вже набула розуміння, що цей процес не був виключно приєднанням до Віри значних груп людей, а також що він не виникне спонтанно; він передбачав цілеспрямовані, систематичні, прискорені розширення та консолідацію. Ця робота вимагала інформованої участі великої кількості душ, отже, у 1996 році світ Бахаї був покликаний прийняти значний освітній виклик, спричинений цим. Його закликали встановити мережу інститутів з підготовки, які зосередилися б на забезпеченні появи щораз більшого потоку людей, наділених необхідними здібностями для підтримання процесу зростання.

Друзі взялися за це завдання, усвідомлюючи, що, незважаючи на їхні попередні перемоги на терені навчання, вочевидь їм необхідно було багато чого дізнатися про те, яких здібностей набувати, і головне — як їх набувати. У багатьох випадках громада вчилася діючи, а уроки, які вона винесла після того, як із них було взято сутність та їх було вдосконалено шляхом застосування в різноманітних середовищах протягом певного часу, урештірешт увійшли до навчальних матеріалів. Було визнано, що певні види діяльності були природним відгуком на духовні потреби населення. Щодо цього навчальні гуртки, дитячі класи, молитовні зустрічі, а потім і підліткові групи виокремилися як ті, що мають центральне значення, а коли вони переплетені зі спорідненими видами діяльності, динаміка, що з’являється, спричиняє появу живої моделі життя громади. Зі зростанням кількості учасників основних видів діяльності їхня початкова мета доповнилась новим виміром. Вони почали служити порталами, крізь які молодь, дорослі та цілі родини із широкого загалу могли зустрітися з Одкровенням Бахаулли. Також ставало очевидним, наскільки доцільним було розглядати стратегії роботи з побудови громади в контексті кластера — географічної території, розмір якої дає можливість управляти та яка має чітко виражені соціальні й економічні ознаки. Почала розвиватися здібність складати прості плани на рівні кластера, а з цих планів виникли програми, спрямовані на зростання Віри, організовані так, що згодом перетворилися на тримісячні цикли діяльності. На ранньому етапі з’явився важливий момент очевидності: рух людей послідовністю курсів надає імпульсу руху кластерів уздовж континууму розвитку та зберігається цим рухом кластерів назавжди. Ця взаємозалежність допомогла друзям повсюдно оцінити динаміку зростання в їхньому власному оточенні та накреслити шлях до збільшеної сили. З часом виявилося, що корисно розглядати те, що відбувалося в кластері, одночасно з точки зору трьох навчальних засад — служити дітям, підліткам і молоді та дорослим — і з точки зору циклів діяльності, необхідних для ритму зростання. Коли було пройдено частину шляху у двадцятип’ятирічному зусиллі, багато які з найбільш упізна́ваних ознак процесу зростання, що ми їх бачимо сьогодні, почали ставати чітко визначеними.

З нарощенням друзями їхніх зусиль різноманітні принципи, концепції та стратегії, що мали світову значущість для процесу зростання, почали викристалізовуватись у таку схему діяльності, яка могла розвиватися, щоб дати місце новим елементам. Ця схема виявилася базовою для вивільнення надзвичайної енергії. Вона ж допомогла друзям спрямувати їхні зусилля в тих напрямах, що, як свідчить досвід, сприяли розвитку здорових громад. Однак схема — це не шаблон. За умови, що для оцінювання реалій кластера, населеного пункту або просто сусідства бралися до уваги різноманітні складові цієї схеми, розвивалася модель діяльності, яка запозичувала те, чого навчався весь світ Бахаї, і при цьому залишалася відповіддю на специфіку того місця. Дихотомія між жорсткими вимогами, з одного боку, та необмеженими особистими вподобаннями — з іншого поступилася місцем більш тонкому розумінню різноманітності засобів, за допомогою яких люди могли підтримувати процес, що за своєю сутністю був логічно послідовним і з накопиченням досвіду постійно вдосконалювався. Не залишається сумнівів щодо прогресу, який було досягнуто завдяки появі цієї схеми: значення для узгодження й об’єднання зусиль усього світу Бахаї та стимулювання її руху вперед було вкрай важливим.

У міру того, як один План змінювався іншим, а коло залучених у роботу з побудови громади розширювалося, ставали й більш чітко вираженими успіхи на рівні культури. Наприклад, чимдалі ширше поціновувалися важливість надання освіти молодшим поколінням, а також, крім іншого, неймовірний потенціал, представлений підлітками. Участь душ у допомозі та супроводі одна одної на спільному шляху, у постійному розширенні кола взаємної підтримки, стала моделлю, на яку були спрямовані всі зусилля, націлені на розвиток здатності служити. Зі зростанням усвідомлення сили змістовних бесід запалювати та роздмухувати духовну сприйнятливість змінилася навіть взаємодія між друзями та їхнім оточенням. І що важливо, громади Бахаї взяли курс, дедалі більш орієнтований назовні. Будь-яка душа, що не лишилася байдужою до бачення Віри, могла стати активним учасником, навіть сприяти та вести види освітньої діяльності, молитовні зустрічі та інші складові роботи з розбудови громади; і багато хто з цих душ проголосив свою віру в Бахауллу. Отже, з’явилася концепція процесу вступу загонами, яка ґрунтувалася, меншою мірою, на теоріях та припущеннях, а більше — на реальному досвіді: як велика кількість людей може знайти Віру, ознайомитися з нею, ототожнити себе з її цілями, долучитися до її діяльності й обговорень, а в багатьох випадках і прийняти її. Дійсно, з посиленням процесу інституту від регіону до регіону кількість людей, які вносили свою частку в роботу Плану, у тому числі навіть ті, хто нещодавно познайомився з Вірою, зростала гігантськими кроками. Але спонукала до цього не просто зацікавленість у кількісних показниках. Бачення особистого й колективного перетворення, яке відбувалось одночасно та спиралося на вивчення Слова Божого й визнання здатності кожної людини стати дійовою особою у величезній духовній драмі, сприяло появі почуття об’єднаного зусилля.

Однією з ознак цього двадцятип’ятирічного періоду, що найбільше вражають і надихають, стало служіння, яке виконала молодь Бахаї, чия віра та доблесть посіли належне їм місце на передовій зусиль громади. Як учителі Справи й учителі для наймолодших, як мобільні ведучі та домашні піонери, як кластерні координатори та члені агенцій Бахаї, молоді люди на всіх п’яти континентах повстали, щоб служити своїм громадам віддано та жерто́вно. Зрілість, яку вони продемонстрували, виконуючи обов’язки, від яких залежить прогрес Божественного Плану, виразно свідчить про їхню духовну енергію та їхню відданість справі захисту майбутнього для людства. Визнаючи цю зрілість, що дедалі більш очевидна, ми вирішили: одразу ж після цього Ризвану в той час, як 21 рік лишиться віком, з якого вірянин може бути обраний до складу Духовних Зборів, вік, з якого вірянин зможе голосувати у виборах Бахаї, буде знижено до 18 років. Ми не маємо жодних сумнівів, що всюди молодь Бахаї відповідного віку виправдає нашу впевненість у її здатності виконати — «сумлінно та старанно» — «священний обов’язок», до якого покликаний кожен виборець бахаї.

Ми, звичайно ж, усвідомлюємо, що реалії громад різняться. Різні національні громади та різні місця в межах цих громад вступили до цієї серії Планів на різних щаблях розвитку; відтоді вони також просувалися вперед з різною швидкістю та досягли різних рівнів розвитку. У цьому нема нічого нового. Завжди було так, що умови в різних місцях неоднакові, як і наявний там ступінь сприйнятливості. Однак ми також розрізняємо хвилю, що здіймаєтьcя, а разом з тим зростають здібності, упевненість і накопичений досвід у багатьох громадах, підтримані успіхом громад-побратимів у всьому світі. Наприклад, у той час, як душам, що повстали, аби відкрити нову місцевість у 1996 році, у жодному разі не бракувало мужності, віри чи відданості, сьогодні по всіх усюдах їхні однодумці поєднують ті самі якості зі знаннями, осяяннями та вміннями, що накопичилися за двадцять п’ять років докладених зусиль, спрямованих на систематизацію та вдосконалення роботи з розширення й консолідації.

З якого рівня не почала би громада, вона спромоглася надати поступального руху процесу зростання, коли поєднувала такі якості, як віра, стійкість та відданість, з готовністю навчатися. Насправді дорогоцінним спадком цієї серії Планів є повсюдне визнання того, що будь-яке зусилля, спрямоване на рух уперед, починається з орієнтації на научення. Простота цього принципу не вповні передає значущість наслідків, які з нього випливають. Ми не маємо сумнівів, що з часом кожен кластер просунеться вперед уздовж континууму розвитку; громади, чий поступ уперед був швидшим відносно тих, чиї обставини були аналогічними, продемонстрували здатність плекати єдність думки та навчатися діяти ефективно. І робили вони це, діючи без вагань.

Відданість наученню також означала готовність помилятися, і деколи, звичайно ж, помилки спричиняли дискомфорт. Не дивно, що спочатку, через брак досвіду, нові методи та підходи застосовувалися не досить вправно; час від часу щойно набуту здібність одного виду втрачали, бо громада захопилася розвитком іншої. Наявність найкращих намірів не гарантує, що не будуть зроблені хибні кроки, а щоб пройти повз них, потрібно мати смире́ння та зре́чення. Завжди, коли громада залишається непохитною в прояві витримки та навчається з помилок, що природно трапляються, рух уперед неодмінно відбувається.

На середині шляху в серії Планів залучення громади до життя суспільства почало ставати фокусом більш пильної уваги. Вірян заохочували розглядати це з точки зору двох взаємопов’язаних сфер докладання зусиль — соціальних дій та участі в дискурсах, поширених у суспільстві. Ці сфери, звичайно ж, не були альтернативами щодо роботи з розширення та консолідації та в жодному разі не відволікали від неї: вони були її невід’ємними складовими. Чим більшими були людські ресурси, на які могла спиратися громада, тим кращою ставала її здатність простягати мудрість, закладену в Одкровенні Бахаулли, на відповідь викликам сьогодення — здатність втілити Його настанови в реальність. І сум’яття в справах людства впродовж цього періоду, здавалося б, виявляло, наскільки відчайдушно воно потребувало ліків, призначених Божественним Лікарем. В основі всього цього перебувала концепція, яка разюче відрізнялася від тих, що панували в усьому світі, — концепція, яка визнавала релігію потужною силою, що надає поступального руху цивілізації, яка постійно розвивається. Стало зрозуміло, що така цивілізація не з’явиться спонтанно, сама по собі: місія послідовників Бахаулли саме й полягала в тому, щоб трудитися заради її появи. Ця місія передбачала, що той самий процес систематичного научення застосовуватиметься також до роботи у сфері соціальних дій та участі в суспільному дискурсі.

Якщо оцінювати здатність брати участь у соціальних діях з точки зору останніх двох з половиною десятиліть, то бачимо, що вона відчутно зросла, привівши до надзвичайного розквіту діяльності. У порівнянні з періодом з 1996 року, коли щороку підтримувалося близько 250 проєктів соціального й економічного розвитку, наразі їх уже 1500, а кількість організацій, натхненних Бахаї, зросла в чотири рази та перевищила 160. Більш ніж 70 тисяч короткострокових соціальних ініціатив на рівні громад здійснюються щороку, їхня кількість зросла в п’ятдесят разів. Ми з нетерпінням очікуємо, що всі ці зусилля продовжать набувати інтенсивності завдяки відданій підтримці, яку сьогодні надає Міжнародна організація розвитку Бахаї. Тим часом значною мірою зросла участь Бахаї в дискурсах, поширених у суспільстві. Крім тих численних випадків, коли друзі вважають можливим запропонувати погляд Бахаї у бесідах, що відбуваються в робочому або особистому оточенні, більш формальна участь у дискурсах теж значно розвинулась. Ми маємо на увазі не лише значно розширені зусилля й дедалі більш грамотний внесок Міжнародної Спільноти Бахаї, яка за цей період відкрила Офіси в Африці, Азії та Європі, але й роботу значно розширеної, великою мірою зміцненої мережі національних Офісів зовнішніх зв’язків, які сфокусували свою діяльність на цій сфері як головній; на додаток, мали місце сповнені осяянь і помітні внески, зроблені окремими вірянами в певні сфери. Усе це певною мірою пояснює шану, високу оцінку та захоплення, які знову й знову виражають лідери думки та визначні особистості всіх верств суспільства до Віри, її послідовників та їхньої діяльності.

Кидаючи погляд на весь двадцятип’ятирічний період, ми безмірно вражені тим, якого прогресу громада Бахаї досягла одночасно в різних сферах. Процвітає її інтелектуальне життя, про що свідчить не тільки поступ в усіх сферах її прагнень, попередньо згаданих, але й обсяг високоякісної літератури, опублікованої авторами-бахаї, розвиток просторів для дослідження певних дисциплін у світлі вчень, а також вплив семінарів для студентів вишів та аспірантів, які систематично проводить Інститут досліджень у сфері глобального процвітання, що в співпраці з інститутами Віри наразі служить молоді бахаї з більш ніж ста країн. Прискорилися зусилля, спрямовані на спорудження Будинків Поклоніння. Останній Материнський Храм було зведено в Сантьяго, Чилі, а проєкти з побудови двох національних та п’яти місцевих Машрикуль-Азкарів започатковані; Будинки Поклоніння в Баттамбангу, Камбоджа, і в Норте-дель-Каука, Колумбія, уже відчинили свої двері. Храми Бахаї, щойно відкриті чи давно засновані, дедалі частіше стають серцем життя громади. Безмірною була й залишається матеріальна підтримка, яку надають рядові віряни міріадам починань, що їх здійснюють друзі Бога. З погляду міри колективної духовної життєздатності, щедрість та жертовність, з якими у час значних економічних зрушень був підтриманий — ні, посилився — критично важливий потік коштів, говорять самі за себе. У царині адміністрації Бахаї відчутно зросла здатність Національних Духовних Зборів скеровувати справи своїх громад у всій їхній складності, що зростає. Вони також отримали значну користь, зокрема, від досягнення нових висот у співпраці з Радниками, які продовжують відігравати важливу роль у систематизації збору осяянь на рівні громад по всьому світу та забезпеченні їх широкого розповсюдження. Це був також період, коли Регіональні Ради Бахаї виділились у повноцінні інститути Справи, і наразі у 230 регіонах Ради та інститути з підготовки, за якими вони наглядають, довели свою незамінність у просуванні процесу зростання. Щоб надати продовження функціям Головного Довіреного Хукукулла, Руки Справи Бога Мухаммада Варги, у 2005 році була створена Міжнародна Колегія Довірених Хукукулла; сьогодні вона координує зусилля не менш ніж 33 Національних та Регіональних Колегій Довірених, що охоплюють усю земну кулю, а ті, у свою чергу, скеровують роботу більш ніж 1000 Представників. Події, які відбувались у Всесвітньому Центрі Бахаї впродовж цього періоду, теж численні: ми стали свідками завершення зведення Терас Усипальниці Баба та двох будівель на Дузі, а також початку будівництва Усипальниці АбдулБаха, не кажучи вже про безліч проєктів зі зміцнення та збереження дорогоцінних Святих місць Віри. Усипальниця Бахаулли й Усипальниця Баба були визнані як місця Світової спадщини, місця безцінної значущості для людства. Люди стікалися до цих святих місць сотнями тисяч, їхня кількість у деякі роки наближалася до півтора мільйона, а Всесвітній Центр регулярно приймав одночасно сотні паломників, деколи більш ніж 5000 на рік разом з аналогічною кількістю відвідувачів-бахаї; ми в захваті як від кількості, що зросла, так і від великої різноманітності народів і націй, представлених серед тих, хто долучається до милості паломництва. Процес перекладу, друку та розповсюдження Священних Текстів також значно прискорився, паралельно з розвитком Довідкової бібліотеки Бахаї — одного з найпомітніших ресурсів дедалі ширшого сімейства вебсайтів, пов’язаних із Bahai.org, який сьогодні вже доступний десятьма мовами. Були створені різноманітні офіси й агенції, розташовані у Всесвітньому Центрі та в інших місцях і зобов’язані підтримувати процес научення, що розгортається одночасно в різних сферах діяльності по всьому світу Бахаї. Усе це, наші брати й сестри у вірі, лише частина історії, яку ми могли б розповісти про ті плоди, що їх принесла ваша відданість Тому, до Кого світ був несправедливим. Ми лише можемо повторити луною зворушливі слова, озвучені якось коханим Учителем, коли Він, сповнений емоцій, вигукнув:

«О Бахаулла! Що звершив Ти?!»

*

Сьогодні, з висоти чверті століття, ми спрямовуємо наші погляди на останній П’ятирічний План — План, багато в чому не схожий на попередні. У тому Плані ми спонукали бахаї світу звернутися до всього того, чого вони навчилися протягом попередніх двадцяти років, і запровадити це. Ми раді, що наші сподівання щодо цього були перевершені, однак, хоч ми, звичайно, очікували значних звершень від послідовників Благословенної Краси, природа досягнутого, завдяки титанічним зусиллям, вражала. Це стало кульмінацією досягнень, шлях до яких тривав двадцять п’ять років.

Той План був особливо пам’ятним, бо його розділили на три частини два святих двохсотріччя, кожне з яких стимулювало до дії місцеві громади по всьому світу. Товариство вірних продемонструвало — у небачених доти масштабах і з відносною легкістю — здатність залучати людей з різних верств суспільства до шанування життя Явителя Бога. Це стало виразною ознакою чогось більшого — уміння направляти вивільнення приголомшливої духовної енергії на прогрес Справи. Настільки потужним був відгук, що в багатьох місцях Віра вийшла з безвісності на рівні держави. У середовищах, де це було неочікуваним, можливо, непередбачуваним, стала очевидною помітна сприйнятливість людей до Віри. Безліч людей надихнув дотик до молитовного духу, який сьогодні скрізь притаманний громадам бахаї. Бачення того, що стає можливим завдяки відзначенню Святих днів Бахаї, безмірно розширилося.

Досягнення того Плану, навіть у простому кількісному вираженні, швидко затьмарили досягнення всіх Планів до нього починаючи з 1996 року. На початку Плану існувала здатність проводити трохи більше за 100 тисяч основних видів діяльності в певний момент часу — здатність, яка стала плодом двадцяти років спільних зусиль. Наразі одночасно підтримуються 300 тисяч основних видів діяльності. Кількість учасників у цих видах діяльності перевищила два мільйони, що також становить майже триразове збільшення. Сьогодні функціонують 329 національних і регіональних інститутів з підготовки, а про їхню потужність свідчить той факт, що три чверті мільйона людей змогли завершити принаймні одну книгу послідовності; загалом кількість пройдених курсів також становить два мільйони — зростання більш ніж на третину за п’ять років.

Збільшена інтенсивність, з якою займаються програмами зростання, розповідає власну історію, що вражає. Упродовж п’ятирічного проміжку часу ми закли́кали пришвидшити зростання в кожному з 5000 кластерів, де воно розпочалося. Ця вимога стала поштовхом до ревних зусиль по всьому світу. Як наслідок, кількість інтенсивних програм зростання зросла більш ніж удвічі та становить у цей час близько 4000. Складності, пов’язані з відкриттям для Віри нових сіл та сусідств у час глобальної кризи системи охорони здоров’я, а також із розширенням діяльності, яка перебувала на початковому етапі, коли розпочалася пандемія, не дали змоги досягти ще більшої загальної кількості протягом останнього року Плану. Однак, є ще про що розповісти. На початку Плану ми висловили надію, що кількість кластерів, де друзі вже минули третю віху вздовж континууму зростання — як наслідок научення того, як належить привітно приймати велику кількість людей в обійми їхніх видів діяльності, — зросте на декілька сотень. У той час їхня загальна кількість становила близько 200 і розподілялися вони приблизно на 40 країн. Як минуло п’ять років, ця кількість зросла до гідної подиву 1000 майже в 100 країнах — чверті від усіх інтенсивних програм зростання у світі, а досягнення набагато перевищило наші сподівання. Але навіть ці числа не відображають найвищих вершин, до яких злетіла громада. Існують громади, де кількість основних видів діяльності, які підтримуються, перевищує 1000; у деяких місцях (загалом їх декілька тисяч) залучено більш ніж 20 тисяч людей. Дедалі більше Місцевих Духовних Зборів сьогодні наглядають за розгортанням навчальних програм, які охоплюють практично всіх дітей та підлітків у селі; аналогічні реалії починають проявлятися в деяких міських сусідствах. Варті уваги випадки, коли контакт з Одкровенням Бахаулли вийшов за межі окремих людей, сімей та ширших родинних зв’язків і там можна спостерігати рух населення до спільного центру. Деколи вікова ворожнеча між супротивними групами залишається позаду, а певні суспільні структури та рушійні сили видозмінюються у світлі божественних учень.

Нас не можуть не тішити успіхи, які справляють глибоке враження. Сила Віри Бахаулли розбудовувати суспільство виявляється ще чіткіше, і це саме той міцний фундамент, на якому будуватиметься наступний Дев’ятирічний План. Кластери помітної сили, як ми й сподівалися, виявилися резервуарами знання та ресурсів для своїх сусідів. А регіонам, де налічується більш ніж один такий кластер, легше вдалося розвинути способи пришвидшити зростання в одному кластері за іншим. Ми мусимо знову наголосити, однак, що такий прогрес був загальним; різниця в прогресі лише кількісна. Колективне розуміння громадою процесу вступу загонами та її впевненість у своїй здатності стимулювати цей процес за будь-яких обставин піднялися до таких висот, які неможливо було уявити десятиліття тому. Світ Бахаї дав упевнену відповідь на важливі запитання, які дуже довго витали в повітрі та які стали центром пильної уваги в 1996 році. Існує покоління вірян, ціле життя яких несе на собі відбиток прогресу громади. Але сам лише розмах того, що відбулось у тих численних кластерах, де передові научення були розширені, перетворив значний прогрес процесу вступу загонами на винятково важливий прогрес історичної значущості.

Багатьом добре відомо, як саме Хранитель поділив Віки Віри на послідовні епохи; п’ята епоха Віку Становлення почалась у 2001 році. Менш відомо, що Хранитель також чітко відзначив факт існування епох Божественного Плану й етапів у межах цих епох. Божественний План, який задумав Абдул-Баха та впровадження якого будо відкладено на два десятиліття, поки створювалися місцеві та національні органи Адміністративного Устрою, був офіційно введений у дію в 1937 році, коли розпочався перший етап його першої епохи — Семирічний План, доручений Хранителем бахаї північноамериканської громади. Перша епоха добігла кінця із завершенням Десятирічного Походу в 1963 році, у результаті чого знамено Віри замайоріло над усім світом. Початковим етапом другої епохи став перший Дев’ятирічний План, і не менш ніж десять Планів пройшли його слідами — Планів, тривалість яких варіювала від дванадцяти місяців до семи років. На зорі цієї другої епохи світ Бахаї вже був свідком початку зародження того процесу вступу до Віри загонами, що його передбачив Автор Божественного Плану; упродовж наступних десятиліть покоління відданих вірян у громаді Найвеличнішого Імені трудилися в Божественному Винограднику, щоб культивувати умови, необхідні для безперервного широкомасштабного зростання. Які ж рясні плоди тих трудів у цю славну пору Ризвану! Явище, коли помітна кількість людей нарощує види діяльності громади, вловлює іскру віри та швидко повстає до служіння на передовому краї Плану, перетворилося із передбачення, яке підтримувала віра, на періодично повторювану реальність. Такий яскраво виражений та доказовий успіх обов’язково слід відзначити в анналах Справи. З радістю в серцях ми оголошуємо, що третю епоху Божественного Плану Вчителя розпочато. Етап за етапом, епоха за епохою Його План розгортатиметься, доки світло Царства не осяє кожне серце.

Кохані друзі! Жоден огляд п’ятирічного сміливого починання, яким завершилася друга епоха Божественного Плану, не буде повним, якщо не згадати окремо ті потрясіння, що супроводжували його останній рік і досі тривають. Обмеження щодо взаємодії між людьми, які то посилювалися, то послаблювалися в більшості країн упродовж цього часу, могли завдати колективним зусиллям громади жорстокого удару, на відновлення після якого могли знадобитися роки, але існують дві причини, чому цього не сталося. Однією було масове усвідомлення обов’язку бахаї служити людству, надто в часи небезпеки та несприятливих обставин. Іншою — надзвичайне посилення здатності світу Бахаї виявляти це усвідомлення. Призвичаєні застосовувати модель систематичних дій, друзі використали творчий підхід і почуття мети для відповіді на непередбачувану кризу, одночасно забезпечуючи логічне узгодження тих нових підходів, які вони розвинули, зі схемою, над доведенням до досконалості якої вони напружено працювали протягом послідовних Планів. Не можна забувати й про серйозні труднощі, яких зазнають бахаї, так само як і їхні співвітчизники в кожному краю; однак, незважаючи на важкі випробування, віряни не втрачають фокусу. Ресурси спрямовуються до громад, які їх потребують; вибори відбулися всюди, де можливо, та за всіх обставин інститути Справи продовжують виконувати свої обов’язки. У цей Ризван відродяться Національні Духовні Збори Сан-Томе і Принсіпі та будуть зведені два нових стовпи Всесвітнього Дому Справедливості: Національні Духовні Збори Хорватії, з місцезнаходженням у Загребі, та Національні Духовні Збори Східного Тимору, з місцезнаходженням у Ділі.

Отже, Однорічний План починається. Його мета та вимоги вже визначені в нашому посланні до Дня Завіту; цього Плану, хоч і короткого, буде достатньо, щоб підготувати світ Бахаї до Дев’ятирічного Плану, який іде слідом. Період особливої потужності, який розпочався через сто років після явлення Скрижалей Божественного Плану, незабаром завершиться столітньою річницею Вознесіння Абдул-Баха, відзначаючи завершення першого сторіччя Віку Становлення та початок другого. Товариство вірних починає цей План у час, коли людство, приборкане виявом своєї уразливості, видається більш свідомим потреби до співпраці у скеруванні енергії на світові виклики. Однак, закоренілі звички до суперництва, обстоювання власних інтересів, упередженості й обмеженості мислення досі перешкоджають руху до єдності, незважаючи на дедалі більшу кількість людей, які демонструють словами та справами, наскільки вони також прагнуть більшого прийняття властивої людству єдності. Ми молимося, щоб родині націй удалося відкинути їхні розбіжності заради інтересів спільного добра. Усупереч невизначеності, яка огортає місяці попереду, ми благаємо Бахауллу, щоб Він зробив підтвердження, які підтримують Його послідовників упродовж тривалого часу, ще ряснішими, щоб ви могли рухатися вперед зі своєю місією, із самовладанням, не порушеним сум’яттям світу, чия потреба у Його цілющому посланні ще більш нагальна, ніж будь-коли.

Божественний План вступає в нову епоху й на новий етап. Сторінку перегорнуто.

«Божа Книга широко розкрита і Слово Його закликає людство до Нього». Таким підбадьорливим виразом Верховне Перо описує пришестя дня єднання і збору. Бахаулла продовжує: «Приверніть ваш слух, о друзі Божі, до голосу Того, з Ким світ обійшовся несправедливо, і твердо тримайтеся всього, що звеличить Діло Його». Далі Він застерігає Своїх послідовників: «З усією дружелюбністю і в дусі повного й досконалого братерства тримайте спільну раду, та присвятіть дорогоцінні дні вашого життя удосконаленню світу й просуванню Діла Того, Хто є Прадавній та Верховний Господь всього».

Любі соратники! Цей хвилюючий вислів мимоволі спадає на думку, коли ми бачимо по всьому світу ваші віддані зусилля у відповідь на заклик Бахаулли. Чудовий відгук на Його заклики можна побачити повсюдно. Ті, хто призупиняється, аби споглянути розгортання Божественного Плану, не можуть не помітити, як сила, якою наділене Слово Бога, переважає й панує в серцях жінок і чоловіків, дітей і молоді, країна за країною, кластер за кластером.

Всесвітня громада відточує вміння розуміти свою сьогочасну реальність, аналізувати її можливості і розумно застосовувати методи та інструменти П'ятилітнього Плану. Як і очікувалося, досвід швидше накопичується в тих кластерах, де передовий досвід свідомо просувають уперед. У таких місцях добре розуміють засоби, які допомагають все більшій кількості людей посилювати свою здатність служити. Динамічно працюючий Інститут з підготовки служить головною опорою для зусиль громади, спрямованих на просування Плану, а навички та вміння, розвинені через участь у курсах інституту, якомога раніше використовуються на практиці. Хтось під час щоденних соціальних стосунків зустрічає душі, відкриті до пізнання духовних питань, що проводиться в різних умовах. У інших є можливість відгукнутися на сприйнятливість в селі або сусідстві, можливо навіть переїхавши туди. Все більше людей повстає, аби взяти на себе відповідальність, помножуючи ряди тих, хто служить в якості ведучих, вожатих та вчителів дитячих класів; хто здійснює адміністративні функції та координує, або в інший спосіб допомагає в роботі. Прихильність друзів навчатись виражається через наполегливість у особистих діях і в бажанні супроводжувати інших у їх починаннях. Крім того, вони вміють утримувати в полі зору два взаємодоповнюючих аспекти моделі дій, що розвивається в кластері: перший, це тримісячні цикли діяльності – ритмічний пульс програми зростання; другий – ясно окреслені стадії освітнього процесу для дітей, підлітків, молоді та дорослих. Чітко розуміючи взаємозв'язок між цими трьома стадіями, друзі знають, що у кожної є своя динаміка, свої вимоги і своє невід’ємне достоїнство. Але насамперед вони усвідомлюють дію потужних духовних сил, чий вплив можна розрізнити як у кількісних даних, що відображають прогрес громади, так і в різноманітності повідомлень, що оповідають про їх досягнення. Особливо обнадіює те, що багато з цих характерних і яскравих ознак, властивих найбільш просунутим кластерам, також помітні в громадах, які знаходяться на більш ранніх етапах свого розвитку.

Разом з поглибленням досвіду друзів, зросла їх здатність створювати в кластері багату й розгалужену модель життя, що включає сотні і навіть тисячі людей. Як нам приємно відзначати численні осяяння, що отримують віруючі під час своїх дій. Вони, наприклад, розуміють, що поступове розгортання Плану на рівні кластера – динамічний процес, безумовно складний, що не піддається легкому спрощенню. Вони бачать, як він просувається вперед у міру того, як вони розвивають свою здатність зрощувати людські ресурси, а також добре координувати та організовувати діяльність тих, хто повстає на служіння. Друзі усвідомлюють, що із зміцненням цих здібностей з'являється можливість охоплювати більш широкий спектр ініціатив. В рівній мірі вони визнають, що коли вводиться новий елемент, він деякий час вимагає особливої уваги, але це жодною мірою не применшує важливість інших аспектів їх роботи, спрямованих на побудову громади. Бо вони розуміють – якщо навчання має стати стилем їх діяльності, їм слід виявляти уважність по відношенню до потенціалу будь-якого з інструментів Плану, який доводить на практиці особливу необхідність на певному етапі і, в час призову, вкладати більше енергії в його розвиток. Проте це не означає, що всі повинні займатися одним і тим же напрямком Плану. Друзі також навчилися того, що немає необхідності в кожну фазу розширення циклу програми зростання концентруватися на незмінній цілі. Обставини можуть вимагати, аби в одному циклі, наприклад, спрямувати увагу в першу чергу на те, щоб за допомогою інтенсивних зусиль з навчання, як індивідуальних, так і колективних, запрошувати душі прийняти Віру; в іншому циклі мета може полягати в примноженні певного виду діяльності.

Більше того, друзі усвідомлюють, що робота на благо Справи відбувається з різною швидкістю в різних місцях з вагомих причин – це, зрештою, органічне явище – і вони черпають радість і наснагу з кожного випадку просування, яке вони бачать. Дійсно, вони усвідомлюють користь, що складається з внеску кожної людини задля прогресу цілого, і, таким чином, всі вітають служіння кожного з урахуванням можливостей, обумовлених його особистими обставинами. Зустрічі для аналізу все частіше сприймаються як подія, де зусилля громади у всій повноті стають темою для серйозного і надихаючого обговорення. Учасники дізнаються про загальні досягнення, осмислюють свій особистий внесок відносно цього і посилюють своє знання процесу зростання, вбираючи поради інститутів Віри і спираючись на досвід одновірців. Таким досвідом також діляться в межах численних заходів, що виникають задля консультацій друзів, інтенсивно задіяних у певних напрямках діяльності, – чи притримуються вони загальної лінії дій або ж служать в певній частині кластеру. Всі ці осяяння виникають від більш широкого усвідомлення, що прогресу легше досягти в атмосфері, що сповнена любові, – атмосфері, в якій поблажливо не звертають уваги на недоліки, терпляче долають перешкоди й з ентузіазмом приймають випробувані підходи. І дійсно, завдяки мудрому керівництву інститутів і служб Віри, працюючих на кожному рівні, індивідуальні старання друзів, якими б малозначущими вони не були окремо, зливаються в колективне зусилля, аби бути певними, що сприйнятливість заклику Благословенної Краси швидко розпізнається і ефективно зрощується. У кластері, що досягнув цього положення, безсумнівно, стабільно розвивається взаємозв'язок між віруючим, інститутами Віри і громадою – трьома поборниками Плану.

У цій панорамі бурхливої діяльності один аспект заслуговує особливої згадки. У посланні, адресованому вам три роки тому, ми висловили сподівання, що в кластерах з діючою інтенсивної програмою росту друзі докладуть зусиль до того, щоб більше навчитися способам побудови громад, розвиваючи центри інтенсивної діяльності в сусідства та селах. Результати перевершили наші очікування, адже навіть у кластерах, де програма росту ще не досягла інтенсивності, зусилля декількох людей, спрямовані на те, щоб організувати основні види діяльності серед жителів невеликих районів, раз у раз демонстрували свою ефективність. По суті, цей підхід базується на сприйнятті Вчення Бахаулли групами населення, що готові до духовного перетворення, до якого спонукає Його Одкровення. Беручи участь в освітньому процесі, що просувається інститутом з підготовки, вони отримують мотивацію відкинути апатію й байдужість, навіяні силами суспільства, і замість цього наслідувати моделі дій, що змінюють життя. В сусідстві чи селі, де такий підхід розвивався протягом декількох років і де друзі сфокусовані, поступово, але безпомилково проявляються чудові результати. Молодь знаходить силу, аби взяти відповідальність за розвиток оточуючих її більш молодших членів суспільства. Старші покоління вітають внесок молоді у змістовні обговорення справ всієї громади. Дисципліна, яка зрощується через освітній процес громади, розвиває в молодих і дорослих, в рівній мірі, здатність радитись, і виникають нові простори для цілеспрямованої розмови. Тим не менш, зміни зачіпають не тільки бахаї та тих, хто залучений в основні види діяльності, передбачені в цьому Плані, і від кого в розумних межах можна очікувати, що вони з часом приймуть нові моделі мислення. Вплив виявляється на сам дух цього простору. Благочестиве ставлення формується серед широкої частини населення. Прояви рівності чоловіків і жінок стають більш виразними. Освіта дітей, як хлопчиків, так і дівчаток, отримує більше уваги. Характер взаємин у сім'ях – викарбуваний віковими постулатами – відчутно змінюється. Почуття відповідальності перед своїм найближчим соціальним оточенням та навколишнім фізичним середовищем стає загальноприйнятим. Навіть батіг забобонів, що кидають зловісну тінь на будь-яке суспільство, починає відступати перед нездоланною силою єдності. Коротко підсумовуючи, робота з побудови громади, до якої залучено друзів, впливає на аспекти культури.

В той час, як минулого року розширення і консолідація неухильно просувались вперед, інші важливі сфери діяльності розвивались також, часто паралельно. Найголовніший приклад тому – зміни на рівні культури, які спостерігаються в деяких селах та сусідствах, відбуваються в значній мірі завдяки тому, чому навчаються бахаї, беручи участь в соціальній дії. Наш Відділ соціально-економічного розвитку нещодавно підготував документ, в якому відображена суть тридцятирічного досвіду, накопиченого в цій сфері з часів створення цього відділу у Всесвітньому Центрі Бахаї. Серед спостережень, які він відзначає, – те, що зусилля з залучення до соціальної дії отримують життєво важливий імпульс від інституту підготовки. Це відбувається не тільки завдяки збільшенню кількості людських ресурсів, які він вирощує. Як виявилося, духовні осяяння, якості та вміння, які пестуються в процесі інституту, вкрай необхідні для того, щоб робити внесок в процес росту, так само необхідні і для участі в соціальних діях. Далі пояснюється, як окремі сфери починань громади бахаї спрямовуються загальною, концептуальною системою, що формується, і яка складається з взаємодоповнюючих елементів, при цьому вони по-різному виявляються в різноманітних галузях дії. Документ, який ми згадуємо, нещодавно був розісланий Національним Духовним Зборам, і ми пропонуємо їм, в консультації з Радниками, розглянути, як концепції, що досліджуються в документі допоможуть зміцнити зусилля, які існують в сфері соціальної дії і проводяться під їх егідою, та підвищить усвідомлення цього важливого виміру починань бахаї. Не варто інтерпретувати це, як загальний заклик до широких дій в цій області – соціальна дія виникає природним шляхом, по мірі того, як громада, що росте, набирає сили – однак саме зараз час для того, щоб друзі більш глибоко розміркували над результатами своїх зусиль, спрямованих на перетворення суспільства. Сплеск досягнень, які з’являються в цій сфері, підвищують вимоги до Відділу соціально-економічного розвитку і здійснюються кроки задля того, щоб забезпечити відповідний розвиток в його функціонуванні.

Особливо примітний аспект останніх дванадцяти місяців – періодичність, з якою громаду бахаї в багатьох контекстах ототожнюють із зусиллями по покращенню суспільства у співпраці з однодумцями. Передові мислителі за різних обставин, починаючи з міжнародної арени і до місцевого рівня сільського життя, висловлювали свою вдячність за те, що бахаї не тільки щиро переживають за добробут людства, але й мають переконливе уявлення про те, що треба робити і ефективні засоби для здійснення своїх прагнень. Ці вирази вдячності і підтримка також були отримані з деяких, раніше несподіваних місць. Наприклад, навіть в Колисці Віри, не зважаючи на величезні перешкоди, розставлені гнобителями на їхньому шляху, бахаї все більше отримують визнання за те, як глибоко їх послання може вплинути на стан цієї країни, та поважають за їх непохитну рішучість робити внесок в прогрес своєї батьківщини.

Страждання, які переносять відданні віруючі в Ірані, особливо протягом декількох десятиріч з початку останньої хвилі гонінь, спонукали їх братів і сестер в інших країнах стати на їх захист. З безцінних дарів, які міжнародна громада бахаї здобула в результаті цього довготерпіння, ми згадаємо в цьому зв’язку один: вражаюча мережа спеціалізованих служб на національному рівні, яка довела свою спроможність систематично розвивати відносини з урядами і організаціями громадянського суспільства. Одночасно з цим, процеси послідовних Планів покращили здатність громади брати участь в найбільш розповсюджених дискурсах в кожному просторі, де вони відбуваються, – від особистих бесід до міжнародних форумів. На місцевому рівні залучення до цього виду діяльності формується природно завдяки тому ж самому органічному підходу, який характеризує поступовий ріст участі друзів в соціальній дії, і немає необхідності в якій-небудь особливій спробі його стимулювати. Однак на національному рівні ця діяльність все частіше стає центром уваги тих самих особливих служб, які вже працюють в десятках національних громад, і вона проходить згідно знайомої та плідної моделі дії, роздумів, консультації та вивчення. Для того, щоб зміцнити ці зусилля, щоб спрямовувати навчання в цій галузі і гарантувати, що здійснені кроки узгоджуються з іншими починаннями громади бахаї, ми нещодавно заснували Відділ громадських дискурсів у Всесвітньому Центрі Бахаї. Ми закличемо його здійснювати підтримку Національних Духовних Зборїв на цьому терені, поступово просуваючи і координуючи діяльність і систематизуючи досвід.

Надихаючі успіхи з’являються і в інших сферах. В Сантьяго, Чилі, де зводиться континентальний Храм Південної Америки, стрімко розгортаються будівельні роботи. Бетонна конструкція фундаменту, підвальний поверх і службовий тунель завершено, як і колони, на яких буде встановлено верхню будову. Передчуття, викликане цим проектом, зростає, і схоже почуття очікування зароджується в семи країнах, де будуть зведені національні чи місцеві Машрікуль-Азкари. В кожній з них розпочались підготовчі роботи, і вже використовуються пожертвування, що надходять від віруючих в фонд Храмів; однак розгляд практичних питань, таких як місце, проект і ресурси є лише одним аспектом роботи, що здійснюється друзями. По суті, вони залучені до духовного почину, в якому бере участь вся громада. Вчитель каже про Машрікуль-Азкар як про «магніт божественних підтверджень», «могутнє заснування Господа» та «міцний стовп Віри Бога». Де б він не був встановлений, він природним чином стане невід’ємним елементом процесу побудови громади, яка оточує його. В тих місцях, де з’явиться Будинок Поклоніння, вже поглиблюється усвідомлення цієї реальності серед мас віруючих, які визнають що їх колективне життя все більше і більше повинне відображати це єднання поклоніння та служіння, яке уособлює Машрікуль-Азкар.

Таким чином, на кожній передовій лінії ми бачимо, як громада бахаї невпинно рухається вперед, розширюючи своє розуміння; намагаючись здобути осяяння через досвід; проявляючи готовність взяти на себе нові завдання кожного разу, коли дозволяють ресурси; швидко відгукуючись на нові наполегливі вимоги; усвідомлюючи необхідність забезпечувати злагодженість між різними сферами діяльності, до яких вона залучена; цілком присвячуючи себе виконанню своєї місії. Її ентузіазм та відданість очевидні у колосальному завзятті, яке з’явилось у відповідь на оголошення про скликання 95 молодіжних конференцій в усьому світі, яке вийшло два місяці тому. Нас радує не тільки реакція самої молоді, але й вираз підтримки, висловлений віруючими з їх громад, які цінують те, що молодші послідовники Бахаули служать життєво важливою спонукальною силою для всього Діла в цілому.

Багаточисленні свідоцтва розповсюдження послання Бахаули, масштаби його впливу і зростаюче усвідомлення його ідеалів, які ми спостерігаємо, наповнюють нас надією. В цю пору річниць ми пригадуємо той «День найвищої благодаті», який знаходиться на відстані ста п’ятдесяти років від нинішнього Різвану, коли Краса Абха вперше проголосив Свою Місію Своєму оточенню в саду Наджибіййа. І з того освяченого місця Слово Бога розійшлось по всіх усюдах, закликаючи людство до зустрічі зі своїм Господом. З тієї першої жменьки сп’янілих Богом улюблених піднялася різноманітна громада, що об’єднана єдиною ціллю, – строкате різнобарв’я в обробленому Їм саду. З кожним днем, що минає, збільшується кількість тільки-но пробуджених душ, які звертаються з мольбою до Його Усипальні, до місця, де ми на честь того благословенного Дня і як вдячність за кожну щедрість, подаровану громаді Найвеличнішого Імені, схиляємо наші голови у молитві біля Святого Порогу.

Сто років тому у пообідній час одинадцятого дня свята Різван Абдул-Баха, стоячи перед зібранням із декількох сотень людей, підняв сокиру та прорубав дерен, що вкривав ділянку для Храму в Гросс-Поінті, на півночі від Чикаго. Ті, кого запросили разом з Ним почати підготовку місця для закладки фундаменту в той весняний день, були різного походження – норвежці, індійці, французи, японці, перси, американські індіанці і багато інших. Це відбувалося так, наче Дім Поклоніння, який ще не був збудований, здійснював бажання Вчителя, які були висловлені напередодні церемонії стосовно кожної такої споруди: «щоб людство могло знайти місце зустрічі» і «щоб проголошення єдності роду людського просувалося з його відкритих дворів святості».

Ті, хто слухав Абдул-Баха під час цієї події, а також ті, хто чув Його протягом Його подорожей до Єгипту та на Захід, лише невиразно уявляли далекосяжні наслідки Його слів для суспільства з його цінностями та турботами. Чи може сьогодні хто-небудь стверджувати, що хоча б побіжно побачив щось, окрім натяку, віддаленого та неясного, на майбутнє суспільство, до виникнення якого призведе Одкровення Бахаули? Нехай ніхто не вважає, що цивілізація, до якої божественні вчення спонукають людство, виникне лише внаслідок внесення змін до існуючого порядку. Ні в якому разі. У промові, яку Він виголосив через декілька днів після того, як заклав наріжний камінь першого Храму на Заході, Абдул-Баха стверджував, що «серед наслідків прояву духовних сил буде те, що людський світ пристосується до нової соціальної форми», що «справедливість Бога виявиться через справи людей». Ці та незліченні інші висловлювання Вчителя, до яких громада бахаї повертається знову і знову в цей період столітньої річниці, поглиблюють усвідомлення величезної відстані, що відділяє суспільство у тому вигляді, в якому воно упорядковане зараз, від дивовижного бачення, яким Його Батько обдарував світ.

На жаль, незважаючи на похвальні зусилля, в кожному краї, що їх докладають люди з найкращих міркувань, працюючи заради покращення умов у суспільстві, перепони, які перешкоджають досягненню цього бачення, багатьом здаються нездоланними. Їхні сподівання зазнають крах через помилкові припущення щодо людської натури, які настільки пронизують структури та традиції більшої частини сучасного життя, що навіть набули статусу встановленого факту. Здається, що ці припущення не враховують надзвичайну скарбницю духовного потенціалу, доступну для будь-якої просвітленої душі, яка звертається до неї; замість цього, вони шукають виправдання у вадах людства, зразки яких щоденно посилюють загальне почуття відчаю. Таким чином багатошарова завіса хибних припущень затьмарює основоположну істину: стан сучасного світу віддзеркалює спотворення людського духу, але не його сутність. Мета кожного Явителя Бога – змінити як внутрішнє життя, так і зовнішні умови людства. І ці перетворення відбуваються природнім шляхом, коли зростаюча кількість людей, об’єднаних Божественними заповідями, колективно намагається розвивати духовні здібності для того, щоб зробити свій внесок у процес суспільних змін. Подібно до твердої землі, яку Вчитель скопав століття тому, домінуючі теорії нашого часу можуть, на перший погляд, здаватися непідвладними змінам, але вони, без всякого сумніву, поступово зникнуть і, завдяки «весняним зливам щедрості Бога», проростуть свіжі та прекрасні «квіти істинного розуміння».

Ми дякуємо Богу за те, що силою Його Слова, ви – громада Його Найвеличнішого Імені – розвиваєте середовища, де може розцвісти істинне розуміння. Навіть ті, хто ув’язнені заради Віри, своєю неймовірною жертовністю та стійкістю, сприяють тому, щоб «гіацинти знання та мудрості» розквітали в співчутливих серцях. По всій земній кулі палкі душі, задіяні в роботу по зведенню нового світу, систематично виконуючи положення П’ятирічного Плану. Настільки добре були усвідомлені його риси, що ми не відчуваємо потреби наводити тут подальші роз’яснення. В наших молитвах біля Порогу Всещедрого Провидіння ми просимо, щоб допомога Вишнього Сонму була послана кожному з вас на шляху втілення Плану в життя. Наше палке бажання, підкріплене свідченнями ваших відданих зусиль протягом минулого року, полягає в тому, щоб ви впевнено застосували знання, які ви набуваєте з досвіду. Зараз не час баритися; занадто багато людей все ще не знають про новий світанок. Хто як не ви може передати Божественне послання? «Богом клянуся», – стверджує Бахаула, говорячи про Справу, – «це арена прозорливості та свободи від прив’язаностей, бачення та піднесення, де ніхто не може пришпорити свого коня, окрім доблесних вершників

Милосердного, які позбулися прив’язаності до світу буття».

Коли спостерігаєш за світом бахаї в роботі, можна побачити насправді яскравий краєвид. У житті індивідуального віруючого, який понад усе бажає запросити інших до спілкування з Творцем і служити людству, можна знайти ознаки того духовного перетворення, яке призначене для кожної душі Господом цієї Епохи. У тому дусі, що оживляє діяльність будь-якої громади бахаї, спрямованого на зміцнення здатності її членів, молодих і старих, а також друзів і соратників, служити загальному благу, можна побачити ознаку того, як може розвиватися суспільство, засноване на божественних вченнях. І в тих розвинених кластерах, в яких удосталь діяльності, визначеної рамками Плану, а вимоги забезпечення узгодженості між напрямками діяльності є найбільш нагальними, адміністративні структури, що розбудовуються, пропонують проблиски, хоча й слабкі, того, як інститути Віри поступово візьмуть на себе повний спектр своїх обов'язків щодо сприяння благополуччю і прогресу людини. Тому стає очевидним, що розвиток особистості, громади та інститутів має величезні перспективи. Навіть більше того, ми з особливою радістю помічаємо, якою ніжною прихильністю та взаємною підтримкою відзначаються стосунки, що пов’язують цих трьох суб’єктів.

З іншого боку, відносини між трьома відповідними суб’єктами в світі в цілому – громадянин, держава й інститути суспільства – віддзеркалюють розлад, який характеризує бурхливий перехідний період, що його переживає людство. Не бажаючи виступати в якості взаємозалежних частин органічного цілого, вони замкнені в боротьбі за владу, яка, в кінцевому рахунку, виявляється марною. Наскільки відрізняється від цього суспільство, яке зображує Абдул-Баха у своїх численних Скрижалях та промовах, де повсякденні взаємодії, так само як і стосунки держав, визначені усвідомленням єдності людства. Відносини, пронизані цим усвідомленням, плекаються бахаї та їхніми друзями у селах і сусідствах по всьому світу; від них можна відчути чисті аромати взаємності і співробітництва, злагоди і любові. У подібних непретензійних обставинах з’являється видима альтернатива звичному для суспільства розбрату. Таким чином, стає очевидним, що людина, яка бажає виражати себе відповідально, вдумливо бере участь у консультаціях, присвячених загальному благу, і твердо відхиляє спокусу наполягати на власній думці; інститут бахаї, добре усвідомлюючи важливість злагодженої діяльності, направленої на досягнення плідних результатів, прагне не контролювати, а плекати та заохочувати; громада, яка бере на себе відповідальність за власний розвиток, визнає той неоціненний вклад у єдність, яка виникає внаслідок щиросердої участі у втіленні планів, розроблених інститутами бахаї. Під впливом Одкровення Бахаули відносини між цими трьома елементами нині наділені новим теплом, новим життям; в сукупності, вони являють собою матрицю, в межах якої світова духовна цивілізація, маючи на собі відбиток божественного натхнення, поступово досягає зрілості.

Світлу Одкровення призначено осяяти всі сфери діяльності; в кожній з них стосунки, на які спирається суспільство, мають набути нової форми; у кожній з них світ шукає приклади того, як люди повинні співіснувати одне з одним. Ми пропонуємо на ваш розгляд економічне життя людства, враховуючи його помітну роль у породженні того збурення, що охопило останнім часом велику кількість людей, де несправедливість зноситься з байдужістю, а непомірний прибуток вважається символом успіху. Настільки глибоко вкоренилося подібне згубне ставлення, що важко собі уявити, як будь-яка людина може самотужки змінити існуючі стандарти, за якими регулюються відносини у цій сфері. Але існують, певна річ, вчинки, яких бахаї неодмінно уникав би, такі як нечесність у справах або економічна експлуатація інших. Стійке дотримання божественних настанов вимагає відсутності протиріч між економічною поведінкою бахаї та його релігійними переконаннями. Застосовуючи у власному житті ті принципи Віри, які стосуються чесності та справедливості, одна душа може підтримувати стандарт набагато вище тієї низької мірки, якою світ міряє сам себе. Людство стомилося, не маючи певної моделі життя, до якої воно могло б прагнути; ми розраховуємо, що ви викохаєте громади, чиї способи життя нестимуть світу надію.

У нашому Посланні до Різвану 2001 ми відзначили, що в країнах, де процес вступу загонами досить добре розвинеться, а умови в національних громадах будуть сприятливими, ми ухвалимо заснування Будинків Поклоніння на національному рівні, поява яких стане особливістю П’ятого Періоду Епохи Становлення Віри. Сповнені радістю, ми повідомляємо, що національні Машрикуль-Азкар повинні бути зведені у двох країнах: Демократичній Республіці Конго та Папуа Новій Гвінеї. В цих країнах стан речей очевидно відповідає встановленим нами критеріям, а відгук їх народів на можливості, які створює теперішня серія Планів, справді дивовижний. Разом з будівництвом останнього з континентальних храмів у Сантьяго початок проектів із спорудження національних Будинків Поклоніння стає ще одним приємним доказом проникнення Віри Божої у ґрунт суспільства.

Можливий ще один крок. Машрикуль-Азкар, описаний Абдул-Баха як «одна з найбільш важливих установ світу», гармонійно поєднує дві основні, нероздільні грані життя бахаї: поклоніння і служіння. Єдність цих двох аспектів знаходить своє відображення і в узгодженості між особливостями Плану з точки зору побудови спільноти, зокрема, розквіт духу відданості, який знаходить своє вираження у молитовних зустрічах та освітньому процесі, що створює потенціал для служіння людству. Взаємовідношення поклоніння і служіння особливо помітно в тих кластерах по всьому світу, де розмір і життєздатність громад бахаї значно збільшилися, де є очевидною їх участь у суспільній діяльності. Деякі з цих громад були визначені майданчиками для розповсюдження набутого досвіду таким чином, щоб розвивати вміння друзів просувати підліткову програму у взаємодіючих регіонах. Здатність сприяти розвитку цієї програми, як ми вже нещодавно зазначали, у свою чергу, стимулює і розвиток гуртків та дитячих класів. Таким чином, окрім свого первісного призначення, навчальний майданчик зміцнює всю схему розширення і консолідації. Саме всередині цих кластерів в найближчі роки може розглядатися поява місцевих Машрикуль-Азкар. Із серцями, сповненими вдячності Предвічній Красі, ми раді повідомити вам, що розпочинаємо консультації з відповідними Національними Духовними Зборами стосовно зведення перших Будинків Поклоніння у кожному з наступних кластерів: Баттамбанг, Камбоджа; Біхар Шаріф, Індія; Матунда Сої, Кенія; Норте дель Каука, Колумбія і Танна, Вануату.

Для підтримки будівництва двох національних та п’ятьох місцевих Машрикуль-Азкар ми вирішили заснувати у Всесвітньому центрі бахаї Фонд Храмів на користь всіх подібних проектів. Друзі в усьому світі запрошуються жертовно робити свої внески в цей Фонд, наскільки їм дозволяють їх можливості.

Любі соратники! Земля, розрихлена рукою Абдул-Баха сто років тому, буде скопана знову ще в семи країнах, що стане прелюдією до того дня, коли в кожному місті та селищі, згідно з настановою Бахаули, буде зведено дім для поклоніння Господу. З цих Місць Ранкової Зорі Хвали Божої засяють промені Його світла та пролунають гімни Його звеличення.

Вже минуло повних три роки з початку поточного етапу у розгортанні Божественного Плану, справи, яка міцно пов’язує між собою послідовників Бахаулли в єдиному спільному духовному починанні. Лише два роки відділяють друзів Бога від його наміченого завершення. Два життєво важливих рухи, що продовжують просувати вперед процес росту – стійкий потік учасників через послідовність курсів інституту з підготовки та рух кластерів вздовж континууму розвитку – значно посилились завдяки виливу енергії, вивільненої молодіжними конференціями, що були проведені минулого року. Розвинена здібність, яку світ бахаї набув щодо залучення великої кількості молоді до ниви служіння, зараз вже може принести плоди. Адже протягом часу, що лишився, нас наполегливо манять невідкладні завдання по зміцненню вже існуючих програм росту та запуску нових. Громада Найвеличнішого Імені знаходиться у вигідному становищі, щоб, до завершення цього періоду, додати до тих кластерів, де подібні програми вже з’явилися, ще дві тисячі, необхідних для досягнення мети.

З якою радістю ми спостерігаємо, як це починання рішуче просувається вперед просторими регіонами земної кулі, і в різноманітності обставин та оточень, в кластерах, кількість яких вже досягла трьох тисяч. Багато кластерів знаходяться на етапі, коли в процесі застосування декількох простих напрямків діяльності зароджується прискорення. У випадку інших, після ряду послідовних циклів діяльності, зросла кількість людей, що беруть на себе ініціативу в межах Плану, а також посилився рівень активності; по мірі того, як якість процесу духовної освіти підвищується через набуття досвіду, душі з більшою готовністю притягуються до участі в ньому. Час від часу може наставати тимчасове затишшя у діяльності, або ж перепона може виникнути на шляху вперед; прониклива консультація щодо причин глухого кута, у поєднанні з терпінням, мужністю та наполегливістю, дає можливість відновити прискорення. У все більшій кількості кластерів програма росту зростає у розмаху та складності, пропорційно до зміцнення здібності трьох основних дійових осіб Плану – особистості, громади та інститутів Віри – створювати середовище взаємної підтримки. Ми також у захваті від того, що, як і очікувалось, зростає кількість кластерів, в яких сто і більше людей зараз сприяють залученню тисяч і більше до плетіння візерунку життя, духовного, динамічного, трансформуючого. В основі цього процесу від самого початку, звичайно ж, лежить колективний рух у напрямку бачення матеріального та духовного процвітання, розкритого Тим, Хто дарує життя світу. А коли залучена така велика кількість людей – можна розрізнити рух всього населення.

Цей рух особливо помітний у тих кластерах, де буде заснований місцевий

Машрикуль-Азкар. Одним з таких є, для прикладу, Вануату. Друзі, що проживають на острові Танна, доклали надзвичайних зусиль, щоб зростити розуміння природи Будинку Поклоніння, який заплановано збудувати, і різними способами вже залучили не менш ніж третину 30тисячного населення острова до зростаючого кола розмови про його значимість. Здатність підтримувати піднесені розмови серед такої великої кількості людей удосконалювалась роками досвіду, набутого в процесі, коли ділилися вченням Бахаулли і розширювали вплив інституту з підготовки. Особливо процвітають на острові підліткові групи за підтримки місцевих вождів, які бачать наскільки учасники наділяються духовною силою. Заохочені єдністю та відданістю, що панують серед них, ці молоді люди не тільки розвіяли застій пасивності в собі, але й за допомогою різноманітних практичних проектів, знайшли способи працювати над покращенням своєї громади, і, як наслідок, люди всіх поколінь, не виключаючи і їх власних батьків, оживилися до участі в конструктивній діяльності. Серед віруючих і широкої громадськості як дар визнається можливість звертатися до Місцевих Духовних Зборів за керівництвом та по допомогу у розв’язанні складних ситуацій, а рішення Духовних Зборів, в свою чергу, відзначаються зростаючою мудрістю та чутливістю. Багато що в цій ситуації свідчить про те, що коли елементи моделі діяльності в межах Плану об’єднуються у гармонійне ціле, можна спостерігати глибокий вплив на населення. І саме на тлі безперервних процесів розширення та консолідації – нещодавно завершився тридцятий цикл інтенсивної програми росту – друзі активно досліджують, разом з рештою жителів острова, що означає факт піднесення Машрикуль-Азкар, «колективного центру для людських душ» серед них. За активної підтримки традиційних лідерів, мешканці острова Танна запропонували не менш ніж сотню ідей проекту Храму, демонструючи цим наскільки Будинок Поклоніння заполонив їх уяву та відкриваючи захоплюючі перспективи впливу, який він створений справджувати на життя, які проходять під його покровом.

Ця надихаюча розповідь має свої аналоги у чисельних кластерах на передовій розвитку, де застосування вчення Бахаулли впливає на умови життя в сусідствах та селах. В кожному з них, народ, все краще обізнаний про Особистість Бахаулли, через осмислення досвіду, консультацію, та навчання вчиться діяти на основі істин, закладених в Його Одкровенні, таким чином, що зростаюче коло духовної спорідненості все тісніше пов’язується узами спільного поклоніння та служіння.

Багатьма різними способами громади, які розвинулись найбільше, прокладають привабливий шлях, по якому можуть слідувати інші. Однак, яким би не був рівень активності в кластері, саме здатність до навчання серед місцевих друзів, в межах спільної моделі, сприяє руху вперед по шляху розвитку. У кожного своя роль в цій справі; внесок кожного йде на користь збагачення цілого. Найбільш динамічними є саме ті кластери, де, незалежно від наявних у громади ресурсів та кількості видів діяльності, які проводяться, друзі усвідомлюють, що їх завдання – визначити що саме необхідно для того, щоб рухатись вперед – здатність, що зароджується, і яку треба плекати, нове вміння, якого треба набути, ініціатори нових починань, яких треба супроводжувати, простір для роздумів, який треба розвивати, спільна справа, яку необхідно скоординувати, а потім знайти творчі способи, за допомогою яких можна забезпечити необхідний час і ресурси для виконання поставлених завдань. Сам факт того, що кожен комплекс умов супроводжується власними труднощами дає можливість кожній громаді не просто отримувати користь від досвіду, набутого у всьому світі бахаї, але й робити свій внесок у ці спільні знання. Усвідомлення цієї реальності звільняє від марного пошуку жорсткої формули дій і в той самий час дозволяє розумінню, по крихтах зібраному у різноманітних умовах, наповнювати змістом процес росту по мірі того, як він набуває власної форми у своєму власному оточенні. Весь цей підхід повністю відрізняється від вузького розуміння «успіху» і «поразки», які породжують шаленство або паралізують волевиявлення. Необхідно звільнитися від прив’язаностей. Коли кожне зусилля докладається за ради Бога, тоді все, що відбувається, належить Йому, і кожна перемога, отримана в Ім’я Його, – це нагода віддати Йому хвалу.

Так часто в Писаннях нашої Віри описується взаємозв’зок між докладеним зусиллям і божественною підтримкою, удостоєною у відповідь: «Як тільки ви докладете зусилля, – запевняє Вчитель в одній із Своїх Скрижалей, – безсумнівно ця сліпуча слава засяє, ці хмари милості проллються дощем, ці життєдайні вітри звіються і подують, цей солодкий аромат мускусу рознесеться далеко й широко». Під час наших частих візитів у Святі Усипальниці ми від усього серця молимо за вас Всемогутнього, щоб Він підтримував вас і давав вам сили, щоб Він щедро благословив ваші зусилля досягти тих, хто ще не знайомий з божественним вченням, та укріпити їх у Його Справі, і щоб непохитною була ваша впевненість у Його безмежній милості. Ви завжди у наших молитвах, і ми ніколи не припинимо згадувати у наших мольбах ваші освячені акти відданості. Коли ми міркуємо над тим, що лежить перед послідовниками Благословенної Краси протягом двох наступних років, рішучий заклик Вчителя до дії спонукає дух: «Розірвіть завіси, усуньте перешкоди, подайте життєдайні води, і вкажіть шлях до спасіння».

Наближається сяюча пора Ризвану, і з тих висот, яких досягла громада Найвеличнішого Імені, на горизонті можна розрізнити яскраві перспективи. Вдалося подолати величезну відстань: з’явилися нові програми росту, і хоча сотні з них ще мають виникнути протягом наступних дванадцяти місяців, зусилля, спрямовані на запуск відповідної моделі діяльності, вже почалися майже в кожному з тих кластерів, що увійшли до необхідних 5000, передбачених в цьому П’ятирічному Плані. Міцнішають існуючі програми, багато з яких все чіткіше демонструють що саме відбувається, коли Справа Бога все ширше простягається у суспільний ландшафт всього кластера та в межах сусідства чи села. По стежках, що ведуть до стійкого великомасштабного розширення та консолідації, крокують все твердішою ходою, при чому, доблесна молодь часто задає темп. Ще очевиднішими стають шляхи, за допомогою яких в різних умовах може вивільнитися сила Віри будувати суспільство, а також поступово стають помітними ті визначальні риси, які мають відзначати подальше розгортання процесу росту в кластері.

Заклик виконувати та підтримувати цю роботу звернений до кожного послідовника Бахаулли, і він відгукнеться в кожному серці, яке стискається від болю, дивлячись на те, в якому жалюгідному стані знаходиться світ, наскільки прикрі обставини, в яких так багато людей не здатні знайти розраду. Бо, зрештою, саме систематична, рішуча та самовіддана діяльність, що здійснюється в межах широких обіймів системи Плану, і є тим найконструктивнішим відгуком кожного небайдужого віруючого на зростаючу кількість проблем доведеного до розладу суспільства. За минулий рік стало ще зрозуміліше, що, у різних націй по-різному, згода в суспільстві щодо ідеалів, які традиційно об’єднували та зв’язували народ, все більш виснажується та вичерпується. Вона вже не може забезпечити надійний захист від багатоманітності своєкорисливих, нетерпимих та отруйних ідеологій, що підживлюються за рахунок незадоволення і обурення. По мірі того, як охоплений конфліктом світ з кожним днем втрачає впевненість у собі, прихильники цих згубних доктрин стають зухвалими та безсоромними. Ми згадуємо недвозначний вердикт, що вийшов з-під Верховного Пера: «Вони поспішають до Пекельного Вогню, і помилково вважають його світлом». Лідерам націй, що мають добрі наміри, та людям доброї волі лишається лише намагатись загоїти розколини, що існують в суспільстві, та вони безсилі завадити їх розповсюдженню. Наслідки цього всього можна побачити не лише у відкритих конфліктах чи у краху порядку. У недовірі, що підбурює сусіда проти сусіда та розриває родинні зв’язки, у ворожнечі, так багато з якої видається за суспільний дискурс, у буденності, з якою заклики до ганебних людських мотивів використовуються заради здобуття влади та накопичення багатств – у всьому цьому полягають безпомилкові ознаки того, що моральні сили, які живлять суспільство, істотно вичерпані.

Тим не менш, розрада приходить від усвідомлення того, що серед цієї дезінтеграції формується новий різновид колективного життя, який дає практичне вираження всьому божественному, що є в людських істотах. Ми вже бачимо, особливо в тих місцях, де підтримується інтенсивність у діяльності з навчання та побудови громади, як друзям вдається захистити себе від сил матеріалізму, які загрожують виснажити їхню дорогоцінну енергію. І не лише це – даючи раду різним іншим справам, що вимагають їхнього часу, вони ніколи не втрачають з поля зору ті священні та невідкладні завдання, що стоять перед ними. Саме таку уважність до потреб Віри та кращих інтересів людства необхідно мати кожній громаді. Там, де програма росту була встановлена в попередньо цілинному кластері, ми бачимо, як перші поштовхи діяльності з’являються із любові до Бахаулли, яку плекає в серці кожен відданий віруючий. Незважаючи на послідовне ускладнення системи дій, яке зрештою доведеться забезпечувати по мірі того, як громада зростатиме у розмірі, будь-яка діяльність починається з цього простого разка любові. Це саме та життєво важлива ниточка, яка вплітається, цикл за циклом, у модель терплячих та зосереджених зусиль, спрямованих на те, щоб познайомити дітей, молодь та дорослих з духовними ідеями; щоб плекати почуття набожності через зібрання для молитви та поклоніння Богу; щоб заохочувати до бесід, які осяюють більш глибоким розумінням; щоб допомогти постійно зростаючій кількісті людей на протязі всього життя вивчати Творче Слово і втілювати його в своїх вчинках; щоб разом з іншими розвивати свою здатність до служіння; та щоб супроводжувати один одного у використанні того, чому навчились Любі друзі, дорогі Краси Абха! Ми палко молимось за вас щоразу, як постаємо у Його Святого Порогу, щоб ваша любов до Нього сповнила вас сили присвятити ваші життя Його Справі.

Особливої уваги заслуговують багаті осяяння, що виникають у кластерах і в осередках інтенсивної діяльності в них, де динаміка життя громади охопила велику кількість людей. Ми раді бачити, як культура взаємної підтримки, що спирається на почуття товариськості та смиренне служіння, доволі природно встановилась в таких місцях, даючи змогу все більшій кількості душ систематично залучатися в коло діяльності громади. Дійсно, у все більшій кількості оточень рух населення у напрямку бачення нового суспільства, принесеного Бахауллою, більше не здається захоплюючою перспективою, а стає реальністю.

Ми би хотіли додатково звернутися до тих із вас, у чиєму оточенні відчутний прогрес ще лише має відбутися, до тих, хто прагне змін. Плекайте надію. Так не буде завжди. Хіба не ряснить історія нашої Віри розповідями про несприятливі початки, але дивовижні результати? Скільки разів дії лише декількох віруючих – молодих чи старих – або однієї єдиної сім’ї, або навіть поодинокої душі, коли їх підкріплювала сила божественної підтримки, призводили до розвитку їх динамічних громад у, здавалося б, суворих краях? Не вважайте, що ваш випадок по суті відрізняється від інших. Зміни в кластері, стрімкі чи в результаті важких зусиль, не виникають ні завдяки шаблонним підходам, ні внаслідок хаотичної діяльності; вони відбуваються через ритм дії, аналізу та консультації і отримують стимул з планів, що є плодом досвіду. Попри це, і якими би не були безпосередні результати, служіння Любому саме по собі – джерело постійної радості для духу. Черпайте мужність також із зразка, яким є ваша духовна родина у Колисці Віри, як її конструктивний погляд, її життєздатність як громади, та її стійкість у розповсюдженні Божественного Слова сприяють змінам в її суспільстві на рівні думок і справ. Бог з вами, з кожним із вас. Протягом тих дванадцяти місяців, що лишилися до кінця цього Плану, нехай кожна громада рушить вперед з її нинішнього положення до міцнішого.

Вкрай важлива робота по розширенню та консолідації закладає надійний фундамент для зусиль, які світ бахаї покликаний докласти в багатьох інших сферах. У Всесвітньому Центрі Бахаї набирають оберти зусилля, спрямовані на те, щоб методично каталогізувати та скласти покажчик змісту тисяч Скрижалей, які утворюють безмірно цінний спадок, Священні Тексти нашої Віри, що зберігається заради людства, – все це задля того, щоб прискорити друк томів Священного Письма, як на мовах оригіналу, так і в перекладі на англійську мову. Швидко просуваються зусилля щодо заснування восьми Машрікуль-Азкар, святих Храмів, що зводяться заради слави Бога. Набагато ефективнішою та систематичнішою стала робота у сфері зовнішніх зв’язків на національному рівні, отримавши додатковий імпульс з виходом документу, надісланого Національним Духовним Зборам шість місяців тому, що спирається на значний досвід, набутий протягом двох десятиліть, та який забезпечує розширену структуру для подальшого розвитку подібної діяльності в майбутньому. В той самий час два нових Офіси Міжнародної Громади Бахаї, споріднені з її Офісом при Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку та Женеві та Офісом у Брюсселі, були відкриті у Аддіс-Абебі та Джакарті, розширюючи можливості для того, щоб точку зору Справи можна було запропонувати на міжнародному рівні в Африці та південно-східній Азії. Ряд Національних Зборів, часто через вимоги потреб росту, розвивають свої адміністративні здібності, що виявляються у їх мудрому керівництві ресурсами, які є в наявності, їх зусиллях якомога ближче ознайомитись зі станом в своїх громадах, а також їх пильності у забезпеченні того, щоб їх Національні Офіси ставали ще міцнішими; потреба систематизувати вражаючий об’єм знань, що зараз нагромаджуються в цій сфері, призвела до створення у Всесвітньому Центрі Офісу з розвитку адміністративних систем. У багатьох країнах постійно зростає кількість різноманітних ініціатив у галузі соціальних дій, що дає змогу багато чому дізнатися про те, як можна застосовувати мудрість, закладену у Вченні, для поліпшення соціальних та економічних умов; настільки багатообіцяючим є це поле діяльності, що ми заснували Міжнародну дорадчу колегію у складі семи осіб при Офісі соціальноекономічного розвитку, впроваджуючи таким чином наступний етап у розвитку цього Офісу. Троє членів колегії служитимуть також у ролі координаційної групи Офісу і перебуватимуть на території Святої Землі.

В цей Ризван, таким чином, хоча ми і бачимо, що багато що треба ще зробити, ми також бачимо багатьох, готових це зробити. У тисячах кластерів, сусідств та сіл пробиваються свіжі джерельця віри та впевненості, сповнюючи радістю душі тих, кого вони торкнулися своїми відроджуючими водами. В деяких місцях цей потік нагадує постійний струмок, а в деяких – це вже ріка. Зараз не час для жодної душі спочивати на березі – нехай всі вони ринуть вперед величезною могутньою хвилею.

З настанням цієї славної пори наші очі осяяні спогляданням щойно відкритої пишноти позолоченого купола, що вінчає піднесену Усипальницю Баба. Велична споруда, відновлена до стану небесного блиску, який передбачав для неї Шогі Ефенді, вдень і вночі знову осяває небо, море й землю, засвідчуючи велич і святість Того, Чиї священні останки спочивають в ній.

Ця мить радості збігається за часом із завершенням сприятливої глави в розгортанні Божественного Плану. Лише одне десятиліття залишається до кінця першого сторіччя Епохи Становлення – перших ста років, що пройшли під милостивим захистом «Волі й Заповіту» Абдул-Баха. На зміну поточному П'ятирічному Плану, що завершується, приходить новий, характерні риси якого вже стали предметом інтенсивного вивчення серед бахаї світу. Насправді, для нас немає більшої винагороди, аніж відгук на наше послання до Конференції Континентальних Колегій Радників та до Ризвану-2010 дванадцять місяців тому. Не задовольняючись уривчастим опануванням їх змісту, друзі звертаються до цих послань знову й знову, самостійно й у групах, на організованих заходах та невимушених зустрічах. Їхнє розуміння збагачується завдяки активній та осмисленій участі в програмах росту, що зрощуються в їх кластерах. Таким чином, всесвітня громада бахаї за кілька місяців свідомо опанувала той процес, що є необхідним для впевненого початку прийдешнього десятиліття.

У цей же самий період низка політичних заворушень і економічних потрясінь на різних континентах сколихнула уряди й народи. Суспільство приведене на межу революції, а в деяких випадках і за цю межу. Лідери розуміють, що ані зброя, ані багатство не гарантують безпеку. В тих місцях, де не здійснені сподівання людей, нагромадилася хвиля обурення. Ми згадуємо, як багатозначно Бахаулла застерігав правителів землі:« Ваш народ – ваш скарб. Остерігайтеся порушити в правлінні своєму заповіді Божі й віддати підопічних своїх у руки розбійника». Ось застереження: яким би не було захоплюючим видовище людської прихильності до змін, необхідно пам'ятати, що існують певні інтереси, які скеровують розгортання подій. І допоки не стане застосовуватися засіб, прописаний Божественним Лікарем, нещастя нинішнього століття будуть тривати й множитися. Уважний спостерігач цих подій з готовністю визнає прискорення судомного, але невідступного процесу дезінтеграції жалюгідно недосконалого світового устрою.

Проте, настільки ж помітна і його зворотня сторона: конструктивний процес, який Хранитель пов'язував з «Вірою Бахаулли, що народжується», і називав «провісником Нового Світового Устрою, який Віра має незабаром встановити». Його непрямі прояви можна побачити у виливі почуття, особливо з боку молоді, що породжене жагучим прагненням сприяти розвитку суспільства. Милість, дарована послідовникам Древньої Краси, полягає в тому, що це жагуче прагнення, яке безперестану б'є ключем із джерела людського духу в кожній країні, може знайти таке яскраве вираження в діяльності громади бахаї з метою зрощування здатності до ефективної діяльності різних груп населення нашої планети. Хіба щось інше може зрівнятись з таким привілеєм?

Щоб осягнути суть цієї роботи, нехай кожний віруючий зверне свій погляд на Абдул-Баха, сторіччя «епохальних подорожей» Якого у Єгипет і на Захід відзначається в ці дні. Він невтомно роз’яснював вчення в будь-яких соціальних колах: в домах і місіонерських залах, у церквах і синагогах, у парках і на міських площах, у залізничних вагонах і на океанських лайнерах, у клубах і різноманітних об’єднаннях, у школах і університетах. Непохитний у захисті істини, однак у нескінченно лагідній манері, Абдул-Баха доводив всеосяжні Божественні принципи відповідно до насущних потреб часу. Усіх без винятку - чиновників, учених, робітників, дітей, батьків, вигнанців, активістів, духовних осіб, скептиків - Він зігрівав любов'ю, мудрістю, втіхою, зважаючи на конкретні обставини. Піднімаючи їх душі, Абдул-Баха в той же час кидав виклик їх припущенням, змінював їхнє бачення, розширював свідомість і зосереджував їх сили. Словом і справою Він проявляв таке милосердя й щедрість, які повністю перетворювали серця. Ніхто не був відкинутий. Ми дуже сподіваємося, що через часті спогади про незрівняний життєвий літопис Учителя, протягом цієї столітньої річниці, Його щирі шанувальники отримають натхнення й зміцняться. Тримайте Його приклад перед очима й зробіть його об’єктом вашої постійної уваги; нехай він буде вашим підсвідомим керівником на шляху до мети Плану.

На початку першого глобального Плану громади бахаї Шогі Эфенді непереборною мовою описав послідовні стадії, завдяки яким Божественне світло запалилося в Сійах-Чаль, втілилося в лампаду одкровення в Багдаді, поширилося на країни Азії й Африки в той час, коли ще яскравіше засяяло в Адріанополі, а пізніше в Ацці, розкинуло своє проміння над морями на інші континенти, якими поступово розповсюджується по всіх державах і залежних територіях світу. Заключну частину цього процесу він охарактеризував як «проникнення цього світла... в решту територій земної кулі», називаючи це «стадією, коли світло переможної Віри Господньої, сяючи у всій своїй силі й славі, заллє й охопить усю планету». Незважаючи на те, що до здійснення цього завдання ще далеко, це світло вже сліпуче сяє в багатьох краях. У деяких країнах воно променіє в кожному кластері. У тій землі, де це незгасиме полум’я вперше зажевріло, воно яскраво палає всупереч тим, хто прагне його загасити. У різних державах воно неухильно горить в усіх сусідствах і селах, де Десниця Провидіння запалює свічу за свічею в одному серці за іншим; воно прикрашає змістовну бесіду в кожній сфері людської взаємодії; воно кидає своє проміння на незліченне число починань, що сприяють благоденству людей. І в кожному випадку це світло випромінюється відданим віруючим, життєдіяльною громадою, люблячими Духовними Зборами – кожне з яких є сяючим дороговказом в кромішній тьмі.

Ми гаряче молимося у Священного Порога, аби кожен із вас, носіїв цього незгасимого вогню, був оточений могутніми підтвердженнями Бахаулли, передаючи іншим іскру віри.

З настанням Царя Святкувань завершився період підготовки до наступного глобального Плану: зараз ми скликаємо всіх друзів Бога до нового п’ятирічного зобов’язання, що вимагатиме сміливості, рішучості та ресурсів.

Товариство відданих Бахауллі готове до дій. Інституціональні зустрічі, що були скликані по всьому світу в останні місяці, вже розіслали послідовні сигнали готовності приступити до виконання цього величезного починання. Невідкладні кроки, що містяться в посланні до конференції Радників, вже втілюються в рішучих планах дій. Завдяки десятиліттям героїчних зусиль громада сформувалась та в певній мірі заслужила вѝпробувану здатність сприяти росту, загартувавшись саме для цього моменту. Останні два десятиліття особливо відчутно прискорили цей довгоочікуваний підйом у вправності.

Протягом цього часу прийняття системи дій, яка постійно розвивається, дало друзям змогу поступально плекати та вдосконалювати ключові здібності, започатковуючи спочатку прості акти служіння, що призводили до складніших моделей дій, які, в свою чергу, вимагали розвитку ще складніших здібностей. Таким чином, у тисячах кластерів розпочався систематичний процес розвитку людських ресурсів та побудови громади, і в багатьох кластерах він значно просунувся вперед. Увага не була зосереджена виключно на окремому віруючому, або на громаді, або ж на інститутах Віри; всіх трьох нероздільних учасників в еволюції нового Світового Порядку спонукають до дії духовні сили, вивільнені в процесі розгортання Божественного Плану. Все очевидніше виявляються ознаки їх прогресу: у впевненості, якої набули незліченні віруючі, розповідати про життя Бахаулли і обговорювати наслідки Його Одкровення та неперевершеного Заповіту; у зростаючій кількості душ, котрі, як наслідок, були приваблені до Його Справи та роблять свій внесок у досягнення Його об’єднуючого бачення; у здатності бахаї та їх друзів, у самих коренів громади, красномовно описувати свій власний досвід від процесу, здатного трансформувати характер та формувати суспільне буття; у значно більшій кількості людей з поміж корінного населення країн, котрі, будучи членами інститутів та агенцій бахаї, вже зараз скеровують справи своїх громад; у надійних, щедрих та жертвенних внесках до Фонду, край важливих для підтримки просування Віри; у безпрецедентному розквіті особистої ініціативи та колективних зусиль на підтримку дій з побудови громади; в ентузіазмі стількох самовідданих душ, які знаходячись у розквіті молодості, привносять в цю роботу величезну енергію, особливо піклуючись про духовну освіту молодших поколінь; у зміцненні молитовного духу громади завдяки регулярним зустрічам для поклоніння; у зростанні здібностей на всіх рівнях адміністрації бахаї; у готовності інститутів, агенцій та окремих людей мислити з точки зору процесу, читати свою безпосередню реальність та оцінювати свої ресурси в тих місцевостях, де вони живуть, а також створювати плани на цій основі; у вже зараз добре знайомій динаміці навчання, ради, дії та розміркування, що розвинула інстинктивну позицію навчання; у зростаючому розумінні того, що саме означає втілювати в дійсність Вчення крізь суспільну діяльність; у тому як множаться можливості, які шукали і якими скористалися, щоб запропонувати бачення бахаї у дискурсах, поширених у суспільстві; у розумінні світової громади, що в усіх своїх справах вона пришвидшує появу божественної цивілізації, проявляючи здатність до побудови громади, притаманну Справі; і, звичайно ж, в тому, що друзі все краще усвідомлюють наскільки їх зусилля, спрямовані сприяти внутрішній трансформації, розширювати коло єдності, співпрацювати з іншими на ниві служіння, допомагати широким масам населення брати на себе відповідальність за власний духовний, соціальний та економічний розвиток, і, завдяки всім цим зусиллям, здійснювати покращення світу, виражають глибинну мету самої релігії.

В той час, як жодне окреме мірило нездатне охопити всю повноту прогресу громади бахаї, багато висновків можна зробити з кількості кластерів по всьому світу, де вже встановлено програму росту, з кількості, яка перевершила цифру 5 000, про що ми свідчимо з вдячністю за щедроти, якими обдаровує Краса Абха. Саме настільки широкий фундамент був передумовою, завдяки якій можна приступити до завдання, що зараз стоїть перед світом бахаї – зміцнення процесу росту в кожному з кластерів, де цей процес почався, та ще більше розширення збагачуючої моделі життя громади. Безперервні зусилля, необхідні для цього, будуть напруженими. Але наслідки мають потенціал бути абсолютно знаменними, навіть епохальними. Малі кроки, коли вони регулярні та стрімкі, складаються у величезну пройдену відстань. Якщо зосередитись на просуванні вперед, якого треба досягти в кластері на початковому відрізку часу – наприклад, за шість циклів, що пролягають до першої з двохсотлітніх річниць – друзі зроблять значний внесок у те, щоб їх мета, поставлена на повні п’ять років, наблизилась у межі досягнення. В кожному циклі закладені скороминущі сприятливі можливості для того, щоб зробити великий крок вперед, безцінні шанси які не повторяться.

Нажаль, у суспільстві загалом множаться та погіршуються симптоми постійно поглиблюючого нездужання душі. Наскільки вражаючим є той факт, що поки народи світу страждають від відсутності істинних ліків та конвульсивно обертаються від однієї хибної надії до іншої, об’єднаними зусиллями ви вдосконалюєте інструмент, який зв’язує серця зі Словом Бога, вічним. Наскільки вражаючим є той факт, що серед какофонії закостенілих думок та антагоністичних інтересів, що повсюди стають все більш несамовитими, ви зосереджені на тому, щоб наближати людей одне до одного, щоб разом будувати громади, кожна з яких є гаванню єдності. Нехай упередженість та ворожість, що існують в світі, вас не засмучують, а, навпаки, нагадують вам наскільки невідкладно душі, що вас оточують, потребують цілющий бальзам, який лише ви здатні їм подарувати.

Цей план є останнім в серії послідовних П’ятирічних Планів. На момент його завершення відкриється нова стадія еволюції Божественного Плану, мета якої просувати громаду Бахаулли вперед у напрямку третього сторіччя Ери Бахаї. Нехай друзі Бога у кожній країні належно оцінять перспективу цих декількох років попереду, які послужать ретельною підготовкою до ще більш надзвичайних завдань, що очікують в майбутньому. Широкий розмах нинішнього Плану дозволяє кожній людині підтримати цю роботу, яким би скромним не був її внесок. Ми просимо вас, любі наші співпрацівники, прихильники Того, Хто є Улюбленим всіх світів, не шкодувати жодних зусиль, застосовуючи все, чого ви навчилися, та кожну Богом дану здібність і кожне вміння, яким володієте, щоб просувати Божественний План до його наступної край важливої стадії. До ваших палких прохань про небесну підтримку ми додаємо наші, які підносимо в Святих Усипальницях, від імені всіх, хто трудиться заради цієї всеохоплюючої Справи.

Подивіться, як громада Найвеличнішого Імені повстає! Хоча лише рік минув відтоді як почався новий План, звіти свідчать про розмах того, що вже робиться та досягається. Доведення до вищого рівня інтенсивності 5000 програм росту вимагає безпрецедентного рівня зусиль. Міцно тримаючись основних принципів Плану, велика кількість друзів діє, спираючись на його вимоги, демонструючи старанність та жертовність якістю свого відгуку. Як і передбачалося, певні інтенсивні програми, які підтримувалися упродовж тривалого часу, стають джерелом знань та ресурсів, надаючи підтримку оточуючим місцевостям та сприяючи стрімкому розповсюдженню досвіду та осяянь. Осередки інтенсивної діяльності – ті сусідства та села, де найбільше зосереджена робота з розбудови громад – виявляються родючими землями для колективного перетворення. Розширений та натхненний легіон членів Допоміжної Ради та їх асистентів стимулюють зусилля віруючих, допомагаючи їм в набутті бачення того, як просувати процеси росту в різних обставинах та визначати підходи, що відповідають умовам кожного кластеру. За підтримки своїх Національних Духовних Зборів, Регіональні ради бахаї набувають знань про те, як можна одночасно розбудовувати просування Плану у ряді кластерів, в той час як в менших країнах, де нема таких рад, нові утворення на національному рівні починають виконувати такі самі завдання. Хоча, як і очікувалося від будь-якого органічного процесу, стрімкий розвиток, що спостерігається в деяких місцях, ще має з’явитися в інших, загальна кількість інтенсивних програм росту в світі вже почала зростати. Більше того, ми радіємо, спостерігаючи, як участь у діяльності Плану здійнялася великою хвилею протягом його перших чотирьох циклів.

Тому, ознаки того, що прийдешній рік може принести, навряд чи могли би бути більш багатообіцяючими. І що більш належне можна було б запропонувати Благословенній Красі до двохсотріччя Його Народження як не завзяте прагнення Його любимих розширити розмах Його Віри? Отже, перша з двохсотлітніх річниць, яку святкуватимуть бахаї світу, – це важлива подія з вкрай захоплюючими перспективами. При вірному погляді, цей рік дарує унікальну, надзвичайну можливість всесвітнього масштабу, яка будь-коли існувала, щоб зв`язати серця з Бахауллою. Протягом місяців, що попереду, нехай усі усвідомлять цей безцінний шанс та будуть уважні до можливостей, які існують у кожному просторі, щоб познайомити інших з Його життям та піднесеною місією. Для того, щоб у повній мірі скористатися можливістю навчати Вірі, можливістю, що лежить перед світом бахаї, необхідно творчо продумати, як можна вести бесіди з кожною людиною, враховуючи її індивідуальні особливості. В ході змістовних бесід, загострюється проникливість та відкриваються серця – деколи навіть одразу ж. Усі і кожен зіграють свою роль у цій гідній справі, і жоден не повинен позбавити себе тієї радості, яка струменить із участі в цій роботі. Ми благаємо єдиного Любого, щоб увесь цей двохсотлітній рік був сповнений цією радістю, найчистішою та найсолодшою: розповісти іншій душі про світанок Дня Бога.

Зобов’язання, які мають виконати товариство вірних, стають ще більш невідкладними через сум’яття, недовіру та запаморочення в світі. Дійсно, друзі мають користуватися кожною можливістю пролити світло, яке освітить шлях, та надати впевненості стурбованим,

1

надію – тим, хто у відчаї. Ми пригадуємо пораду, надану Хранителем одній громаді словами, що, наче, призначалися нашому нинішньому часу: «У міру того, як матерія сучасного суспільства стогне і тріщить від напруги та тиску лиховісних подій та нещасть, як множаться тріщини, збільшуючи розкол, що відділяє націю від нації, клас від класу, расу від раси, віросповідання від віросповідання, виконавці Плану повинні виявляти все більшу злагоду у своєму духовному житті та адміністративній діяльності та демонструвати ще вищий рівень погоджених зусиль, взаємної підтримки і гармонійного розвитку у їх колективних починаннях». Постійно наголошуючи духовну значимість роботи Віри та цілеспрямовану рішучість, з якими віруючі мають виконувати свої священні обов’язки, Шогі Еффенді також застерігав від будь-якої участі у політичних суперечках, ускладненнях та сутичках. «Нехай вони будуть вищими за будь-який партикуляризм чи упередженість, – закликає він в іншому випадку, – вищими за пусті суперечки, дріб’язкові міркування, скороминучі пристрасті, що хвилюють обличчя та захоплюють увагу мінливого світу». Все це – неминучі піна та бризки, що їх здіймають хвилі конвульсій бурхливого та розколотого на частини суспільства. Ризик занадто високий, щоб приділяти час такому сум’яттю. Як добре відомо кожному послідовнику Бахаулли, процвітання людства в першу чергу залежить від подолання його розбіжностей та непорушного встановлення його єдності. Кожен внесок, який бахаї роблять у життя свого суспільства, націлений на те, щоб плекати єдність; кожне зусилля з розбудови громади спрямоване на цю ж мету. Для тих, хто стомився від розбрату, громади, які зростають під сінню Найвеличнішого Імені, надають переконливий зразок того, що може досягти єдність.

Ми віддаємо хвалу Верховному Господу за можливість бачити, як стільки Його любимих, у різний спосіб, віддають усе, що мають, щоб прапор єдності людства був піднятий у височінь. Найдорожчі серцю друзі! З початком цього винятково сприятливого року, чи не замислитися кожному з нас які небесні вчинки Його милість може допомогти нам здійснити?

Дві реальності, які стають видимі, спонукають нас звернутись до вас з цими словами. Перша реальність – це зростаюча свідомість у всьому світі щодо загрозливої та жахаючої небезпеки, яку несе пандемія корона вірусу. У багатьох країнах, незважаючи на героїчні та рішучі колективні зусилля, спрямовані на те, щоб запобігти катастрофі, ситуація наразі вже стала край серйозною, створюючи трагедії для сімей та окремих людей та ввергаючи цілі суспільства у кризу. Хвилі страждань та смутку накривають одну місцину за іншою та послаблять різні нації, у різні моменти, по-різному.

Друга реальність, котра щодня стає все більш очевидною, - це стійкість та неослабна життєздатність світу бахаї перед викликом, подібного якому не пам’ятають ті, нині живуть. Ваш відгук був надзвичайним. Коли ми написали вам місяць тому до свята Нав-Руз, ми хотіли підкреслити вражаючі якості, які демонструють громади, чию звичайну модель діяльності було зірвано. Все, що відбулось протягом минулих тижнів, упродовж яких багато друзів були вимушені дотримуватися все більш жорстких обмежень, лише поглибило наше почуття захоплення. Спираючись на досвід, накопичений в інших частинах світу, деякі громади знайшли безпечні та творчі шляхи підвищити обізнаність щодо потреб у сфері охорони здоров’я серед населення. Особлива увага приділяється тим, хто найбільше ризикує від вірусу та економічних труднощів, котрі виникають від його поширення; ініціативи, представлені міжнародною службою новин бахаї у зв’язку з цим питанням, - лише невелика пригорща з незліченої кількості тих, що інтенсивно відбуваються. Їх доповнюють зусилля, спрямовані на дослідження, просування та розвиток тих духовних якостей, котрі найбільш необхідні у цей час. Багато таких зусиль у силу необхідності відбуваються у сімейному колі або наодинці, але там, де умови дозволяють, або інструменти комунікації роблять це можливим, почуття надзвичайної солідарності активно плекається серед душ, які знаходяться у подібних обставинах. Динаміка життя громади, надзвичайно важлива для колективного прогресу, не буде уповільнена.

Наш дух підносився, коли ми спостерігали як вправно Національні Духовні Збори, невтомні генерали Армії Світла, направляли свої громади та формували їх відгук на кризу. Їх міцно підтримують Радники та їх помічники, котрі, як і завжди, героїчно піднесли знамено люблячого служіння. Залишаючись добре поінформованими про стрімко мінливі умови у своїх країнах, Збори прийняли необхідні заходи для управління питаннями Справи, особливо щодо проведення виборів, де це залишається здійсненим. Завдяки регулярному спілкуванню, інститути та агенції пропонують мудрі поради, обнадійливу розраду та постійну підтримку. У багатьох випадках вони також почали визначатати конструктивні теми, котрі виникають із дискурсів, що відкриваються у їхньому суспільстві. Очікування, котрі ми висловили у нашому посланні до НавРуз, що це випробування людства на витривалість наділить його ще глибшою проникливістю, вже реалізуються. Лідери, видатні мислителі та оглядачі почали досліджувати фундаментальні концепції та сміливі прагнення, які, останнім часом, були значною мірою відсутні у публічному дискурсі. Наразі це лише ранні проблиски, але в них міститься потенціал того, що мить набуття колективної свідомості все осяжна .

Втіха, яку ми отримуємо, спостерігаючи як стійкість світу Бахаї проявляється у діях, затьмарюється нашим смутком від наслідків пандемії для людства. На жаль, ми усвідомлюємо, що віряни та їх сподвижники також розділяють ці страждання. Віддаленість від друзів та стосунки, яких, через вимоги громадської безпеки, наразі дотримуються так багато людей у світі, стануть, для деяких, причиною постійної розлуки. З кожним світанком, здається очевидним, що нові муки будуть пережиті до заходу сонця. Нехай обіцянка возз’єднання у вічних світах дарує розраду тим, хто втрачає близьких. Ми молимося аби втішилися їх серця та за те, щоб милосердя Боже оточило тих, чия освіта, заробіток, домівка та навіть їхні засоби існування знаходяться під загрозою. За вас, та за тих, кого ви ніжно любите, та за всіх ваших співвітчизників ми молимо Бахауллу і благаємо про Його благословення та прихильність.

Якою б довгою та важкою не була дорога, якою необхідно пройти, ми надзвичайно впевнені у вашій стійкості та вашій рішучості подолати цей шлях. Ви черпаєте з покладів надії, віри та великодушності, ставлячи потреби інших вище своїх власних, надаючи можливість тим, хто позбавлений духовної підтримки, отримати її, тим, хто спрагло очікує відповіді, задовільнитись, а тим, хто прагне працювати задля поліпшення світу, пропонуєте засоби. Чи можемо ми очікувати менше від відданих послідовників Благословенної Довершеності?

Ми відчуваємо величезну радість, звертаючись до громади, чиї шляхетні ідеали та рішучість відповідають її високому покликанню. Якою палкою, якою гаряче палкою є наша любов до вас, і як підноситься наш дух, коли ми бачимо ваше щире та незмінне прагнення жити життям, виліпленим Ученнями Бахаулли, і пропонувати життєдайні води Його Одкровення світові, що потерпає від спраги! Ваше потужне почуття призначення абсолютно очевидне. Розширення та консолідація, суспільна діяльність та участь у громадських дискурсах тривають швидкими темпами, і природна злагодженість цих починань на рівні кластера стає дедалі помітнішою. Ніде це не проявляється так чітко, як там, де щодалі більше людей долучається до різноманітних зусиль, кожне з яких є засобом вивільнення суспільнорозбудовчої сили Віри.

Упродовж дванадцяти місяців, що минули від початку Дев’ятирічного Плану, ми із захопленням спостерігали, як це всесвітнє духовне починання надихало та згуртовувало друзів і надавало поштовху конкретним напрямам діяльності. Першочергова увага приділялась реалізації планів, які забезпечують появу в кожній країні та регіоні принаймні одного кластера, де буде пройдено третю віху, — місця, де значна кількість людей працює разом і робить свій внесок у життя динамічної громади. Усвідомлюючи, однак, що метою цього двадцятип’ятирічного періоду є утвердження інтенсивної програми зростання в кожному кластері у світі, віряни також почали працювати над тим, щоб відкрити для Віри нові кластери, а також активізувати свої зусилля там, де програма зростання вже існує. У всьому світі зростає обізнаність щодо можливості стати піонером: багато відданих душ обмірковують, як вони могли б скористатися цією можливістю, а багато інших уже зайняли пости — переважно на внутрішньому фронті, але дедалі частіше й на міжнародному рівні. Це лише один з багатьох прикладів того, як друзі повсюдно виявляють дух взаємної підтримки, як ми й сподівалися. Громади, які накопичили силу, зобов’язалися підтримувати розвиток, що відбувається в іншому місці — в іншому кластері, регіоні, країні чи навіть на іншому континенті, і знайшли творчі способи, аби надавати підтримку на відстані та мати змогу безпосередньо обмінюватися досвідом. Водночас широко застосовується базовий підхід, який полягає в збиранні інформації про те, чого навчаються в кластері, аби цією інформацією можна було скористатися для планів, які розробляються на місцевому рівні та в інших місцях. Нам приємно бачити, що особлива увага приділяється вивченню того, як підвищити якість освітнього досвіду, що його пропонує інститут. Коли процес інституту вкорінюється в громаді, його вплив є разючим. Подивіться, наприклад, на ті центри інтенсивної діяльності, де місцеві жителі почали сприймати інститут з підготовки як потужний інструмент, що належить їм, — інструмент, за повноцінний розвиток якого вони взяли на себе головну відповідальність. Добре знаючи, що брама Віри завжди широко відчинена, віряни вчаться надихати тих, хто готовий у неї ввійти. Рухатися поруч з такими душами й допомагати їм переступити поріг — це привілей та особлива радість; у кожному культурному середовищі можна багато чого дізнатися про динаміку цієї резонансної миті визнання та приналежності. І це ще не все. Коли в багатьох кластерах зусилля, спрямовані на сприяння соціальним

перетворенням, перебувають на найбільш ранніх стадіях, Національні Духовні Збори, зазвичай за вмілої підтримки Радників, активно прагнуть дізнатися більше про те, як ці зусилля виявляються в процесі розбудови громади. Серед груп родин і в громадах підтримуються обговорення соціального

та матеріального добробуту людей, у той час як друзі також знаходять способи брати участь у змістовних розмовах, що розгортаються в їхньому безпосередньому оточенні.

Діяльність молодих людей яскраво сяє на тлі всього описаного нами. Вони аж ніяк не є тими, хто пасивно зазнає впливу — незалежно від того, благотворний цей вплив чи ні, — вони довели, що є сміливими та проникливими поборниками Плану. Там, де громада сприймає їх саме в такому світлі та створює умови для їхнього прогресу, молоді люди більш ніж виправдовують виявлену до них довіру. Вони навчають Віри своїх друзів і роблять служіння підґрунтям більш змістовних дружніх стосунків. Часто таке служіння набуває форми виховання молодших за себе, коли їм пропонують не лише моральну та духовну освіту, але й допомогу в шкільному навчанні. Молодь бахаї, на яку було покладено священний обов’язок зміцнювати процес інституту, утілює в життя наші найзаповітніші сподівання.

Усі ці зусилля докладаються на тлі подій дуже неспокійних часів. Широко визнається, що сучасні структури суспільства погано підготовлені до задоволення потреб людства за умов нинішніх його страждань. Багато з того, що раніше вважалося певним і непорушним, наразі піддається сумніву, і бродіння, яке виникає внаслідок цього, породжує прагнення до об’єднавчого бачення. Хор голосів, що лунає на підтримку єдності, рівності та справедливості, свідчить про те, наскільки багато людей поділяють прагнення цього для своїх суспільств. Безумовно, для послідовника Благословенної Краси немає нічого дивного в тому, що серця́ прагнуть до духовних ідеалів, які Він проголосив. Та все ж нас вражає, що в час, коли перспективи колективного прогресу людства здаються напрочуд безнадійними, світло Віри засяяло дивовижним блиском на більш ніж десяти тисячах конференцій, у яких узяло участь майже півтора мільйона людей та які були зосереджені на засобах сприяння цим ідеалам. Бачення Бахаулли та Його заклик до людства працювати в єдності задля покращення світу були тим центром, навколо якого охоче збиралися найрізноманітніші верстви суспільства; і це не дивно, адже, як пояснював Абдул-Баха́, «кожна громада світу знаходить у цих Божественних Ученнях утілення своїх найвищих прагнень». Деяких доброзичливців людства громада Бахаї може спочатку привабити як місце прихистку, захисту від поляризованого й паралізованого світу. Та, на додачу до захисту, вони знаходять споріднені душі, які спільно працюють, аби побудувати світ наново.

Багато можна було б написати про широку географію конференцій, про надзвичайний імпульс, якого вони надали новому Плану, або про щирі вияви радості та завзяття, які вони викликали в тих, хто їх відвідав. Але цими кількома рядками ми хочемо привернути увагу до того, що вони означали для розвитку Справи. Вони були відображенням громади Бахаї, яка бачить спорідненість, а не відмінності. Такий світогляд допоміг невимушено досліджувати Дев’ятирічний План на зібраннях, на яких радо приймали всіх. Друзі розглядали значущість Плану для своїх суспільств у товаристві не лише окремих осіб і родин, але й місцевих лідерів і представників влади.

Об’єднання такої великої кількості людей в одному місці створило умови для перетворювальної розмови про духовний і соціальний прогрес — той, що розгортається в усьому світі. Цей особливий внесок, який такі зібрання — водночас відкриті, духовно наснажливі та цілеспрямовані — можуть зробити в розширення моделі розвитку громади в кластері, є цінним наученням для інститутів Бахаї, що має бути врахованим на майбутнє.

Отже, товариство вірних вступає в другий рік Плану зі свіжим поглядом і глибоким розумінням важливості того, чого вони прагнуть досягти. Наскільки інакше виглядають дії, якщо розглядати їх у світлі тієї суспільнорозбудовчої сили, яку вони вивільняють! Завдяки такій широкій перспективі можна розглядати стабільну діяльність як щось більше, ніж ізольований акт служіння або просто одиницю інформації. Ініціативи, які реалізуються від місця до місця, показують, що населення вчиться брати на себе дедалі більшу відповідальність за управління курсом власного розвитку. У результаті цього відбувається духовна й соціальна трансформація, що проявляється в житті людей у найрізноманітніші способи. У попередніх серіях Планів це найбільш чітко виявилось у сприянні духовній освіті та колективному поклонінню. У цій новій серії Планів необхідно приділяти дедалі більше уваги іншим процесам, спрямованим на покращення життя громади, наприклад покращенню громадського здоров’я, захисту довкілля або більш ефективному використанню сили мистецтв. Задля розвитку всіх цих взаємодоповнювальних аспектів добробуту громади необхідна, звичайно ж, здатність брати участь у систематичному наученні в усіх цих сферах — здатність, яка спирається на осяяння, набуті з Учень, і накопичений багаж людських знань, отриманих завдяки науковим дослідженням. У міру того як ця здатність зростатиме, багато чого буде досягнуто протягом наступних десятиліть.

Це розширене суспільно-розбудовче бачення має далекосяжні наслідки. Кожна громада рухається власним шляхом до його реалізації. Однак, прогрес в одному місці нерідко має спільні ознаки з прогресом в іншому. Однією з таких особливостей є те, що зі зростанням потенціалу та примноженням сил місцевої чи національної громади з плином часу, зрештою, будуть виконані умови, необхідні для появи Машрикуль-Азкару, викладені в нашому посланні до Ризвану 2012 року. Як було зазначено в нашому посланні до вас минулого Ризвану, ми періодично визначатимемо місця, де має бути споруджений Храм

Бахаї. У цей час ми з великою радістю закликаємо до встановлення місцевих Будинків Поклоніння в Канчанпурі, Непал, і Мвінілунзі, Замбія. До того ж, ми оголошуємо про зведення національного Будинку Поклоніння в Канаді, неподалік давно заснованого Національного Хазіратуль-Кудзу в Торонто. Цим та іншим проєктам, що будуть ініційовані в майбутньому, стане в пригоді підтримка, яку надаватимуть Фонду Храмів друзі в усіх куточках світу.

Щедрими є благословення, якими доброзичливий Господь вирішив обдарувати любих Йому. Піднесеним є покликання, величною — перспектива. Нагальними є вимоги часу, у який всі ми покликані до служіння. Тож палкими є молитви, які від вашого імені та за ваші невтомні зусилля ми пристрасно підносимо край Порога Бахаулли.

Всього лише три роки тому ми поставили перед світом багаї нелегке завдання — втілити в життя систему дій, яка з такою чіткістю проявилася наприкінці останнього глобального Плану. Відгук, як ми і сподівалися, був негайним. З великою рішучістю друзі повсюди взялися за виконання цілі, яка полягала у запровадженні інтенсивних програм росту не менше ніж у 1500 кластерах по всьому світу, і кількість цих програм дуже скоро почала зростати. Але тоді ніхто не міг собі уявити, якою великою мірою Господь Сонмів, у Своїй неосяжній мудрості, збирався переродити Свою громаду за настільки короткий проміжок часу. Якою ж цілеспрямованою і впевненою постала ця громада на сорок одній регіональній конференції в усіх куточках земної кулі, святкуючи свої досягнення в середині нинішнього Плану! Яким же разючим виявився контраст між її енергією і злагодженістю та сум’яттям і безладом світу, затягнутого у коловорот кризи! Це, справді, громада благословенних, про кого говорив Хранитель. Це громада, обізнана про численні можливості, якими вона наділена, і свідома тієї ролі, яку їй судилося відіграти у відбудові розореного світу. Це громада на своєму підйомі, яка зазнає жорстоких переслідувань в одній частині світу та безстрашно і рішуче повстає як єдине ціле і загартовує свою здатність виконати намір Багаулли — звільнити людство від ярма найтяжчого пригноблення. І в майже вісімдесяти тисячах учасників, які взяли участь у конференціях, ми побачили вихід на сцену історії такого типу віруючого, який найвищою мірою переконаний в ефективності методів та інструментів Плану і з надзвичайною вправністю вміє орудувати ними. Всі до єдиної душі з цього могутнього моря стали свідченнями перетворюючої сили Віри. Всі як один вони стали доказом обітниці Багаулли допомагати всім, хто зі зреченням та щирістю повстане служити Йому. У кожному з них були помітні проблиски тієї раси людей, відданих та мужніх, чистих і освячених, якій судилося розвиватися протягом багатьох поколінь під безпосереднім впливом Одкровення Багаулли. В них ми побачили перші ознаки виконання нашого сподівання, висловленого на початку Плану, про те, що благотворний вплив Віри буде поширюватись на сотні тисяч людей через учбовий процес. Все говорить про те, що до кінця періоду Різвану кількість інтенсивних програм росту в усьому світі перевищить 1000. Що ще ми можемо вчинити напередодні цього радісного Свята, як не схилити свої голови у покорі перед Богом і віддати Йому дяку за ту безмежну щедрість, яку Він виявляє до громади Найвеличнішого Імені!

С серцями, сповненими захоплення перед послідовниками Багаулли, ми раді оголосити, що разом із настанням найрадіснішої пори Різвану на кожному континенті земної кулі очікується започаткування нових інтенсивних програм росту, збільшуючи їх загальну кількість понад відмітку в 1500 і забезпечуючи виконання цілі П’ятилітнього плану роком раніше його завершення. Ми схиляємо голови у подяці перед Богом за це приголомшливе досягнення, цю знакову перемогу. Всі, хто трудився на цій ниві, високо оцінять ту щедрість, якою Він нагородив Свою громаду, даруючи їй цілий рік для того, щоб зміцнити модель розширення і консолідації, яка вже затверджена усюди, у підготовці до завдань, які їй суджено виконати у наступному всесвітньому починанні – плані тривалістю п’ять років, п’ятому в серії з чіткою метою значного просування процесу вступу загонами.

Зупинившись для роздумів з нагоди цього урочистого свята, ми відчуваємо необхідність роз’яснити, що таке сильне почуття гордості і подяки у наших серцях викликане не стільки числовими показниками ваших досягнень, які тим не менш є визначними, скільки поєднанням досягнень на більш глибокому рівні культури, про що свідчать ці здобутки. Головним серед них ми відзначаємо посилення здатності друзів розмовляти з іншими на духовні теми і з легкістю розповідати про Особу Багаулли і Його Одкровення. Вони добре засвоїли те, що навчання – це основна вимога в житті того, хто зі щедрістю віддає.

У недавніх посланнях ми раділи з нагоди неухильного зростання темпів навчання по всьому світу. Виконання віруючим цього основоположного духовного обов’язку завжди було і залишається невід’ємною рисою життя бахаї. Встановлення 1500 інтенсивних програм росту виявило те, наскільки відважними й обачними стали рядові віруючі, що вийшли за межі кола своєї сім’ї і друзів, готові віддатися керівництву направляючої Десниці Всемилосердного, яка виведе їх до сприйнятливих душ, де б ті не мешкали. Навіть за найскромнішими оцінками, вже десятки тисяч людей беруть участь у систематичних кампаніях, спрямованих на встановлення уз дружби, що заснована на спільному розумінні, з тими, хто раніше вважався незнайомцем.

У своїх зусиллях представити основи Віри ясно і недвозначно, віруючим значною мірою допоміг показовий приклад з Книги 6 Інституту Рухі. Там, де існує розуміння логіки, що лежить в основі цієї розповіді, і подолане бажання звести її до шаблону, вона виводить на розмову між двома душами – розмову, відмітною рисою якої стає глибина досягнутого розуміння і природність встановленого зв’язку. В міру того, як розмова виходить за межі початкового знайомства і зароджується справжня дружба, така спроба прямого навчання може стати каталізатором стійкого процесу духовного перетворення. Чи стане результатом першого контакту з такими новими друзями їх запрошення приєднатися до громади бахаї, a чи участь в одному з її видів діяльності, – це вже не так принципово. Важливішим є те, щоб кожна душа відчувала б себе бажаною у громаді, запрошеною внести свій вклад у покращення суспільства і стати на шлях служіння людству, на якому спочатку або ж пізніше може відбутися вступ до рядів віруючих.

Не слід применшувати значення цього досягнення. У кожному кластері, як тільки встановлюється послідовна модель дій, потрібно приділяти увагу її більшому розширенню через мережу співробітників і знайомих, в той час як енергія скеровується до менших груп населення, кожна з яких має стати центром інтенсивної діяльності. У міському кластері такий центр діяльності може найкращим чином бути визначений межами сусідства; у кластері ж, який за своїм характером є сільським, невелике село може надати для цієї мети відповідний соціальний простір. Ті, хто служить у такому оточенні, як місцеві жителі, так і приїжджі вчителі, по праву вважатимуть свою роботу побудовою громади. Навішування ярликів на їх зусилля з навчання, як то, «від дверей до дверей», навіть якщо перший контакт може відбуватися при відвідуванні мешканців без попередньої домовленості, було б несправедливим по відношенню до процесу, спрямованого на посилення здатності населення взяти в свої руки турботу про свій власний духовний, соціальний та інтелектуальний розвиток. Заходи, які приводять в рух цей процес і приєднатися до яких запрошують нових друзів – зустрічі, які зміцнюють молитовну природу громади; заняття, які виховують ніжні серця й уми дітей; групи, які скеровують бурхливу енергію підлітків; відкриті для всіх навчальні гуртки, які дають можливість людям різного походження розвиватися на рівних умовах і взнавати, як принципи вчення можуть бути застосовані у їх особистому і колективному житті – можуть деякий час потребувати підтримки з-поза меж місцевого населення. Слід, однак, очікувати, що примноження цих ключових видів діяльності скоро відбуватиметься за рахунок людських ресурсів із жителів цього сусідства або села – чоловіків і жінок, які прагнуть покращити матеріальні і духовні умови свого оточення. Тоді поступово має виникнути ритм життя громади відповідно до потенціалу зростаючого ядра осіб, прихильних до бачення Багауллою нового Світового Ладу.

У цьому контексті сприйнятливість проявляється у готовності брати участь у процесі побудови громади, приведеному в рух ключовими видами діяльності. В одному за одним кластерах, де зараз діє інтенсивна програма росту, у наступний рік перед друзями стоятиме завдання навчати представників одної або більше сприйнятливих груп населення, застосовуючи прямий метод у тлумаченні основ їх Віри, і знаходити ті душі, які прагнуть позбутися апатії, накладеної на них суспільством, і один з одним працювати в своєму сусідстві або селі, щоб розпочати процес колективного перетворення. Якщо друзі будуть наполегливими у своїх зусиллях взнати у такий спосіб шляхи і методи побудови громади на малих територіях, тоді до заповідної мети всезагальної участі у справах Віри буде рукою подати.

Для того, щоб відгукнутися на цей виклик, віруючим та інституціям, які їм служать, потрібно буде укріплювати учбовий процес у кластері, щоб значною мірою підвищити на його території кількість тих, хто здатен бути ведучим учбового гуртка. Адже потрібно визнати: відкрита для всіх друзів можливість плекати активне життя громади в своєму районі або селі, яка відрізняється таким гострим відчуттям мети, з’явилась лише після кардинальних змін, що відбулися протягом останнього десятиліття у тому аспекті культури бахаї, який стосується поглиблення.

Коли у грудні 1995 року ми закликали до встановлення підготовчих інститутів по всьому світу, найпоширеніша у громаді бахаї модель допомоги віруючим поглибити їх знання Віри полягала в основному в нерегулярних курсах і заняттях різної тривалості, на яких розкривалися різноманітні теми. Та модель цілком задовольняла потреби всесвітньої громади бахаї, що тільки розвивалася, була все ще малочисельною і займалася переважно поширенням по земній кулі. Тоді, однак, ми зазначали, що повинен набрати форми інший підхід до вивчення писань, який направлятиме широкі маси на поле діяльності, якщо очікується, що процес вступу загонами відчутно прискориться. У зв’язку з цим, ми просили підготовчі інститути допомагати постійно зростаючій кількості віруючих у служінні Справі шляхом проведення курсів, які б надавали знання, розуміння і навики, необхідні для виконання багатьох завдань, пов’язаних з прискореним розширенням і консолідацією.

Читати писання Віри і докладати зусиль, щоб здобути належне розуміння значимості дивовижного Одкровення Багаулли, – це обов’язки кожного з Його послідовників. Кожному належить зануритись в океан Його Одкровення і взяти свою частку, відповідно до його здатностей і нахилів, від перлин мудрості, що там перебувають. У світлі цього, місцеві заняття з поглиблення, зимові і літні школи, а також спеціально організовані зібрання, на яких віруючі, обізнані з писаннями, могли б поділитись з іншими розумінням конкретних тем, природним чином стали визначними рисами життя бахаї. Подібно до того, як звичка щоденного читання залишиться невід’ємною частиною самосвідомості бахаї, так і ці форми вивчення продовжать займати місце у колективному житті громади. Однак розуміння значення Одкровення, як у особистому розвитку, так і в соціальному прогресі, збільшується в рази, коли навчання і служіння зливаються і здійснюються узгоджено. Саме там, на ниві служіння, випробовуються знання, практика ставить питання, і нові рівні розуміння стають досяжними. У системі віддаленої освіти, яка зараз запроваджується в одній країні за одною, до ключових елементів якої належать учбові гуртки, підготовка ведучих інституту Ругі і самі курси, світова громада бахаї змогла дати можливість тисячам, ба більше – мільйонам – для вивчення писань у невеликих групах з чіткою метою втілювати в життя принципи вчення бахаї, просувати вперед роботу Віри для її переходу у наступну фазу: стабільне й великомасштабне розширення і консолідацію.

Не можна недооцінювати можливості, що виникають завдяки цьому. Нині пасивність насаджується самими силами суспільства. Бажання розваг виховується з дитинства зі все більшим успіхом, культивуючи у цілих поколіннях бажання іти за тими, хто спритно апелює до поверхових емоцій. Навіть у багатьох освітніх системах студентів сприймають так, ніби їх роль – приймати знання. Те, що світові бахаї вдалося розвинути культуру, яка торує шлях мислення, навчання і дії, на якому усі вважають, що слідують спільною стезею служіння – підтримуючи одне одного і разом йдучи вперед, поважаючи знання, якими наділений кожен у кожен окремий момент й уникаючи тенденції розділяти віруючих на категорії, як наприклад, поглиблені й необізнані – це грандіозне досягнення. І саме в цьому полягає динаміка нестримного руху.

Невідкладним є те, щоб якість учбового процесу на рівні учбового гуртка помітно зросла протягом наступного року, щоби повною мірою проявилася здатність місцевого населення створювати таку динаміку. У цьому плані багато чого випадає на долю тих, хто служить ведучими. Перед ними постане нелегке завдання створити умови, передбачені в учбових курсах, умови, що сприятимуть наділенню духовними силами окремих людей, які почнуть сприймати себе як активних діючих осіб свого власного навчання, як поборників постійних зусиль застосовувати знання на благо особистого та колективного перетворення. Якщо так не станеться, немає значення, скільки учбових гуртків засновано у кластері, – сила, що необхідна для просування змін, не виникне.

Якщо робота ведучого полягає у досягненні все вищих і вищих ступенів майстерності, слід пам’ятати, що першочерговий обов’язок за розвиток людських ресурсів в регіоні або країні покладено на підготовчий інститут. Прагнучи збільшити кількість своїх учасників, інститут як структура – від колегії до координаторів на різних рівнях і до ведучих на базовому рівні – однаковий наголос має робити на ефективності системи у її цілісності, адже при остаточному аналізі стабільні якісні здобутки будуть зумовлені кількісним прогресом. Координатор на рівні кластеру має привнести до своїх зусиль щодо супроводу тих, хто служить ведучими, як практичний досвід, так і динамізм. Він має організовувати для них періодичні зустрічі для обговорення їх діяльності. Час від часу можуть бути корисними зустрічі, на яких повторно будуть розглянуті вибірки з учбових матеріалів, за умови того, що вони не будуть насаджувати потребу у постійному навчанні. Потенціал ведучого розвивається поступово, в міру того, як він ступає на ниву дій і допомагає іншим робити вклад у досягнення мети нинішньої низки глобальних Планів, через вивчення послідовності курсів і втілення їх практичної складової. І в міру того, як люди різного віку проходять через послідовність курсів і з допомогою ведучого завершують вивчення кожного курсу, інші мають бути готові приєднатися до них в актах служіння, здійснюваного відповідно до їх достоїнств та інтересів – а саме, координатори, які відповідають за дитячі заняття, за підліткові групи і гуртки, акти служіння, які є ключовими для подальшого збереження самої системи. Забезпечення того, щоб належна міра життєздатності пульсувала через цю систему, має надалі залишатися об’єктом інтенсивного навчання у кожній країні впродовж наступних дванадцяти місяців.

Турбота за духовну освіту дітей вже давно є частиною культури громади бахаї, і ця турбота призвела до виникнення двох взаємно пов’язаних реальностей. Перша, відтворюючи досягнення бахаї Ірану, відрізнялася здатністю надавати дітям з сімей бахаї систематичні заняття від класу до класу, в основною з метою прищеплення базисних знань з історії та принципів Віри зростаючим поколінням. У багатьох частинах світу кількість тих, хто скористався з таких занять, залишається відносно малою. Інша реальність виникла на територіях, де мало місце широкомасштабне поповнення рядів Віри, як у сільській місцевості, так і в містах. Домінуючим по відношенню до цього досвіду стало більш всеохоплююче ставлення. Все ж незважаючи на те, що діти з різних сімей колись прагнули до участі в класах бахаї і були в них бажаними, різні чинники перешкодили проведенню уроків з потрібною регулярністю, рік за роком. Наскільки ми раді бачити, як ця двоякість, наслідок історичних обставин – починає відступати, в міру того, як друзі в усіх місцевостях, підготовлені інститутами, намагаються регулярно проводити заняття, відкриті для всіх.

Такі багатообіцяючі починання потрібно енергійно продовжувати. У кожному кластері, де діє інтенсивна програма росту, потрібні зусилля для подальшої систематизації в наданні духовної освіти все більшій кількості дітей з різних сімей – невід’ємної риси процесу побудови громади, який нарощує темпи у сусідствах і селах. Це стане обов’язковим завданням, яке вимагатиме терпіння і співпраці з боку як батьків, так і інституцій. Інститут Ругі вже отримав прохання прискорити виконання планів щодо розробки курсів для вчителів занять для дітей на різних рівнях, що включатимуть відповідні уроки, починаючи з малюків 5-6 років і закінчуючи дітьми 10-11 років, аби заповнити існуючу прогалину між існуючими уроками і підручниками для підлітків, як наприклад, «Дух Віри» і майбутній підручник «Сила Святого Духу», які стануть відмітним компонентом бахаї в програмі для цієї вікової групи. Як тільки з’являться ці додаткові курси й уроки, інститути у кожній країні зможуть готувати вчителів і координаторів, котрі б клас за класом закладали ядро програми духовної освіти дітей, навколо якого можуть бути організовані другорядні складники. А тим часом інститути мають робити все можливе для того, щоб забезпечити вчителів потрібними матеріалами з тих, що зараз існують, для використання на заняттях для дітей різного віку.

Міжнародний центр з навчання здобув від нас ще одну подяку за живий поштовх, якого він надав зусиллям щодо забезпечення дочасного досягнення цілі П’ятилітнього плану. Бачачи ту міру енергії, яку він привніс у це світове починання, так заповзятливо супроводжуючи прогрес на кожному континенті і так близько співпрацюючи з Континентальними Радниками, ми помітили проблиск колосальної сили, притаманної Адміністративному Ладу. Оскільки Центр з навчання зараз так само активно звертається до питань, пов’язаних з дієвістю заходів на рівні кластера, він, без сумніву, надасть особливої уваги запровадженню занять бахаї для дітей. Ми впевнені, що аналіз досвіду, здобутого протягом наступного року у кількох обраних кластерах, які представлятимуть різні соціальні реалії, проллє світло на практичні питання, що дадуть можливість проведення регулярних занять для дітей різних вікових груп у сусідствах і селах.

Швидке поширення програми з наділення підлітків духовною силою – ще одне вираження культурного прогресу у громаді бахаї. Поряд з тим, що у світі існує тенденція вважати цю вікову групу проблемною, загубленою в агонії буремних фізичних і емоційних змін, несприйнятливою і зайнятою собою, громада бахаї – завдяки мові та підходам, які вона використовує – впевнено рухається в протилежному напрямку, натомість вбачаючи в підлітках альтруїзм, гостре відчуття справедливості, готовність взнавати нове про всесвіт і бажання робити вклад у побудову кращого світу. В усіх країнах земної кулі з’являються приклади того, як підлітки висловлюють свої думки як учасники програми, і це свідчить про обґрунтованість такого бачення. Все говорить про те, що програма залучає їх зростаючу свідомість до дослідження дійсності, що допомагає їм аналізувати конструктивні і деструктивні сили, які діють у суспільстві, і розуміти, як ці сили впливають на їх думки і дії. Це загострює їх духовну сприйнятливість, розширює їх потенціал самовираження й укріплює ті моральні засади, які служитимуть їм упродовж життя. У віці, коли їм відкривається потужна інтелектуальна, духовна і фізична енергія, їм надають знаряддя, щоби протистояти цій енергії, не дати позбавили себе істинної самосвідомості як благородної особи і працювати заради спільного блага.

Те, що головна складова програми розглядає теми з точки зору бахаї, але не в у вигляді релігійних настанов, відкрило шлях залучити до неї підлітків найрізноманітнішого походження і з різного середовища. У багатьох таких випадках ті, хто впроваджує програму, впевнено виходять на поле соціальних дій, стикаючись з цілою низкою питань і можливостей, на які відгукується Відділ соціально-економічного розвитку на Святій Землі й скеровує їх у глобальний процес навчання. Вже накопичені знання і досвід, накопичений у кількох кластерах у різних кінцях світу, призвели до здатності утримувати в одній програмі понад тисячу підлітків. Для того, щоб помогти іншим швидко просуватись у цьому напрямі, Відділ за підтримки широкого загалу віруючих запроваджує по всьому світу мережу дільниць, які можуть використовуватись для підготовки координаторів великої кількості кластерів. Ці ресурсні особи продовжують підтримувати координаторів, коли ті повернуться до своїх кластерів, допомагаючи їм створити духовно заряджену атмосферу, в якій може пустити корені програма для підлітків.

Без сумніву, знання і надалі будуть накопичуватись у цій сфері діяльності, хоча модель дій вже чітко зрозуміла. Степінь реагування на потреби шкіл і громадянських груп обмежується тільки здатністю громади бахаї. В кластерах, де нині діють інтенсивні програми росту, існують різноманітні види заходів, від кількох поодиноких підліткових груп, до тих, де підтримується їх кількість, достатня для призначення спеціального координатора, який може постійно отримувати підтримку з дільниці для розповсюдження навчання. Щоб забезпечити збільшення цього потенціалу по всьому діапазону цих кластерів, ми оголошуємо потребу ввести в дію до кінця нинішнього Плану 32 навчальних дільниці, кожна з яких буде обслуговувати близько двадцяти кластерів зі штатними координаторами. В усіх інших таких кластерах слід надавати пріоритет на протязі найближчих років створенню потенціалу застосовувати програму, систематично примножуючи кількість груп.

Здобутки, які ми вже згадали – збільшення потенціалу прямого навчання Вірі, спрямоване на розв’язання змістовної розмови на духовні теми з людьми різного походження, удосконалення підходу до вивчення писань, що супроводжується дією, відродження відповідальності за надання духовної освіти підліткам у сусідствах і селах на регулярних засадах і поширення впливу програми, яка вселяє в підлітків почуття подвійної моральної мети: розвивати закладені в них здібності і вносити вклад у перетворення суспільства – все це значно посилюється ще й іншим досягненням на рівні культури, значення якого є справді далекосяжним. Ця еволюція колективної свідомості помітна у зростаючій частоті випадків, коли слово «супроводжувати» з’являється у розмовах друзів – слово, яке, входячи у лексикон бахаї, наділяється новим значенням. Воно свідчить про значне зміцнення культури, в якій навчання стало способом дії, способом, який сприяє свідомій участі все більшої кількості людей у загальних зусиллях застосовувати вчення бахаї в побудові божественної цивілізації, яка, за словами Хранителя, є найважливішою місією Віри. Такий підхід разюче контрастує з духовно збанкрутілими і відживаючими своє методами старого світового ладу, який так часто намагається приборкати людську енергію шляхом домінування, жадібності, почуття провини чи маніпулювання.

У стосунках друзів це досягнення культури знаходить вираження у якості їх взаємодії. Навчання як спосіб дії потребує, щоб усі зайняли положення смиренності, в умовах якої людина забуває про себе, цілковито довіряючись Богу, покладаючись на Його всеукріплюючу силу й упевнившись у Його незмінній підтримці, знаючи, що тільки Він один здатен перетворити комаху на орла, краплю на безкрає море. Адже в такому стані душі невпинно трудяться разом, втішаючись не стільки своїми власними досягненнями, скільки розвитком і служінням інших. Так стається завдяки тому, що їх помисли повсякчас зосереджені на допомозі одне одному, аби вийти на нові висоти служіння Його Справі й зринути в небеса Його знань. Ось що ми бачимо в нинішній моделі дій по всьому світу, яку поширюють і старі і малі, досвідчені й новоприбулі, працюючи пліч-о-пліч.

Цей прогрес у культурі не тільки впливає на стосунки між окремими особами, але його вплив також можна відчути у провадженні адміністративних справ Віри. Як тільки навчання стало невід’ємним способом дії громади, деякі аспекти прийняття рішень, пов’язані з розширення і згуртуванням, були доручені самим віруючим, завдяки чому планування і реалізація стали краще відгукуватись на обставини на місцях. А саме, завдяки зустрічам-роздумам був створений простір, де ті, хто залучений до діяльності на рівні кластера, могли б час від часу збиратися, щоб дійти згоди щодо нинішнього стану справ у світлі досвіду і керівництва інституцій і щоб визначити свої подальші кроки. Інститут відкриває подібний простір, який надає можливість тим, хто служить у кластері ведучими, вчителями занять для дітей й вожатими підліткових груп, зустрічатися по черзі й обговорювати свій досвід. З процесом обговорень на рівні широкого загалу тісно пов’язані й агенції підготовчого інституту і кластерного комітету росту разом з членами Допоміжних рад, чиї об’єднані зусилля надають інший простір, у якому приймаються рішення щодо росту, в цьому випадку – з більшим ступенем офіційності. Механізм цієї породженої необхідністю системи на кластерному рівні вказує на важливі ознаки адміністрації бахаї: подібно до живого організму, в ній закладена здатність вміщати в себе все вищу й вищу степінь складності в контексті структур і процесів, взаємодії й заходів, в міру того, як вона розвивається під керівництвом Всесвітнього Дому Справедливості.

Те, що інституції Віри на всіх рівнях – від місцевого і регіонального до національного і континентального – здатні керувати такою зростаючою складністю з усе більшою спритністю, є як ознакою, так і потребою цього поступового дорослішання. Розвиток взаємодії між адміністративними структурами вивів Місцеві Духовні Зборі на рубіж нової стадії у виконанні своїх обов’язків поширювати Слово Боже, мобілізовувати енергію віруючих і створювати атмосферу духовного настановлення. У попередніх нагодах ми пояснювали, що дорослішання Духовних Зборів не потрібно міряти лише регулярністю їх зустрічей та ефективністю їх діяльності. Скоріше, їх силу значною мірою потрібно вимірювати дієвістю духовного і соціального життя громади, якій вони служать, – зростаючої громади, що вітає конструктивний вклад як своїх офіційних членів, так і тих, хто до неї не належить. Коли Місцеві Духовні Збори, навіть нещодавно сформовані, беруться за втілення вимог П’ятилітнього плану у своїй місцевості, втішно бачити, як теперішні підходи, методи й інструменти стають їх знаряддями у виконанні цієї відповідальної місії. Справді, належне залучення Зборів до Плану стає життєво важливим у кожному зусиллі охопити велику кількість людей, що само по собі є умовою проявлення у повній мірі сили і здатностей Зборів.

Розвиток Місцевих Духовних Зборів, свідками якого ми, без сумніву, станемо протягом наступних кількох років, став можливим завдяки зростаючій силі Національних Духовних Зборів, чия здатність стратегічно мислити і діяти відчутно зросла, особливо через те, що вони навчилися аналізувати процес побудови громади на базовому рівні зі зростаючою чіткістю й ефективністю й надавати йому, в міру необхідності, ресурси, заохочення і любляче керівництво. У країнах, де умови потребують того, вони переклали частину своїх обов’язків на Регіональні ради, децентралізуючи деякі адміністративні функції, посилюючи інституційний потенціал на території їх юрисдикції і стимулюючи більш складний порядок взаємодії. Не буде перебільшенням сказати, що повна участь Національних Зборів стала засобом створення остаточного поштовху, необхідного для досягнення цілі нинішнього Плану, і ми очікуємо побачити подальші досягнення у цьому напрямку, в міру того, як протягом критичних, швидкоплинних місяців, які ще попереду, вони, у взаємодії з Радниками, будуть докладати титанічних зусиль, щоб підготувати свої громади до нового п’ятилітнього починання.

Немає сумніву в тому, що еволюція інституції Радників стала одним із найвизначніших досягнень Адміністративного ладу бахаї за минуле десятиліття. Ця інституція вже зазнала значного просування у своєму розвитку, коли, у січні 2001 року, Радники і члени Допоміжних рад зібралися на Святій Землі на конференцію, що ознаменувала перехід Міжнародного центру з навчання на його постійне місце на Горі Кармель. Без сумніву, енергія, яка вивільнилася завдяки цій події, стала швидко просувати цю інституцію вперед. Степінь впливу Радників та їх допоміжних інституцій на прогрес Пану демонструє те, що вони зайняли своє належне місце в авангарді на ниві навчання. Ми переконані, що наступний рік скріпить у співпраці інституції Адміністративного ладу ще міцніше, коли усі, відповідно до своїх функцій і відповідальностей, які розвиваються, будуть намагатися зміцнити спосіб навчання, який став визначною рисою функціонування громади, і найперше у тих кластерах, де діють інтенсивні програми росту.

Одкровення Багаулли широке. Воно вимагає значних змін не тільки на рівні особи, але й також у структурі суспільства. «Хіба об’єктом кожного Одкровення – Він Сам проголошує, – не є перетворення вдачі всього людства, перетворення, яке проявиться, як внутрішньо, так і зовнішньо, яке торкнеться як його внутрішнього життя, так і зовнішніх умов?» Робота, що просувається вперед у кожному куточку земної кулі, являє собою нинішню стадію безперервних зусиль бахаї створити ядро славетної цивілізації, закладеної в Його ученні, побудова якої є починанням безмежної складності і масштабу, яке потребуватиме від людства століть зусиль, поки воно принесе плоди. Немає ні коротких шляхів, ані формул. Якщо тільки буде зроблено спробу почерпнути проникливість з Його Одкровення, встановити зв’язок з накопиченим знанням людського роду, розумно застосувати Його вчення до життя людства і провести нараду по питаннях, що виникають, необхідні знання будуть здобуті і потенціал буде розвинуто.

У цьому довготерміновому процесі створення потенціалу громада бахаї присвятила майже півтора десятиліття систематизації свого досвіду на навчальній ниві, навчаючись відкривати певні види діяльності все більшій кількості людей і підтримувати своє розширення і консолідацію. Всіх радо вітають теплі обійми громади, і всіх запрошують отримати підкріплення від життєдайного послання Багаулли. Немає більшої радості, аніж радість душі, яка прагне Істини, знайти захисток у фортеці Справи і здобути силу від об’єднуючої моці Завіту. Та все ж кожна людська істота та кожна група осіб, незалежно від того, чи є вони серед Його послідовників, можуть брати натхнення з Його вчення, скористатися з тих самоцвітів мудрості і знань, які допоможуть їм у вирішенні складних завдань, з якими вони стикаються. Справді, цивілізація, яка вабить людство, буде досягнута не завдяки зусиллям лише самої громади бахаї. Численні групи й організації, спонукувані духом світової солідарності, яка є непрямим проявом принципу єдності людства, задуманого Багауллою, будуть вносити вклад у цивілізацію, якій суджено проявитися з сумбуру й хаосу нинішнього суспільства. Має бути ясно кожному, що потенціал, створений у громаді бахаї впродовж послідовних глобальних Планів, робить її все більш здатною надати допомогу у багатогранних і різноманітних вимірах побудови цивілізації, відкриваючи їй нові горизонти навчання.

У нашому посланні до Різвану 2008 року ми зазначили, що якщо друзі продовжуватимуть працювати на рівні кластера, вони відчуватимуть, як все більше й більше залучаються до життя суспільства, і перед ними постане завдання розширити процес систематичного навчання, у якому вони беруть участь, щоб він охоплював все більший діапазон людських починань. У кожному кластері починає з’являтися строкатий килим життя громади, якщо акти колективного поклоніння упереміж із розмовами, які відбуваються вдома в атмосфері близькості, переплітаються із заходами, які надають духовну освіту усім членам суспільства – дорослим, молоді і дітям. Соціальна свідомість природнім чином підвищується, якщо батьки все частіше ведуть живі розмови про прагнення своїх дітей, і з ініціативи підлітків з’являються проекти служіння. Як тільки людські ресурси у кластері є достатньо численними, і модель росту міцно затверджена, участь громади у справах суспільства може, і навіть мусить, зрости. У цей вирішальний момент розгортання Плану, коли так багато кластерів наближаються до цієї стадії, видається доречним для друзів усюди обдумати природу вкладу, який зроблять їх зростаючі, повні життя громади у матеріальний і духовний прогрес суспільства. У зв’язку з цим було б корисно подумати у руслі двох взаємопов’язаних сфер діяльності, які посилюють одна одну: залучення до соціальних дій та участь у домінуючих обговореннях суспільства.

Громада бахаї здобула багатий досвід протягом десятиліть у цих двох сферах зусиль. Звичайно, є велика кількість бахаї, які залучені як окремі особи до соціальних акцій і публічного обговорення за видом своєї діяльності. Певна кількість неурядових організацій, надихнутих вченням Віри, які діють на регіональному і національному рівнях, працюють на ниві соціально-економічного розвитку на благо людства. Агенції Національних Духовних Зборів вносять вклад різними шляхами у просування ідей, які сприяють громадському добробуту. На міжнародному рівні, агенції, як наприклад Офіс Міжнародного співтовариства бахаї при Організації Об’єднаних Націй, виконують подібну функцію. У межах бажаного й необхідного, друзі, які працюють на базисному рівні громади, скористаються з цього досвіду й потенціалу, коли вони будуть намагатися відгукнутися на турботи суспільства навколо них.

Соціальні акції, які найкраще уявити у формі спектру, можуть носити характер від неформальних зусиль обмеженої тривалості, яких вживають окремі особи або невеликі групи друзів, до програм соціально-економічного розвитку з високим рівнем складності і вишуканості, впроваджуваних організаціями, надихнутими вченням бахаї. Незалежно від свого розмаху й масштабу, усі соціальні дії намагаються застосувати вчення й принципи Віри для покращення деяких аспектів соціально-економічного життя населення, якими б скромними вони не були. Такі починання відрізняються чітко визначеною метою просувати матеріальне благополуччя населення, додатково до її духовного добробуту. Те, що цивілізація на горизонті людства мусить досягти динамічної узгодженості між матеріальними й духовними вимогами життя, є центральним для вчення бахаї. Ясно, що цей ідеал має визначний вплив на будь-яку природу соціальних дій, яких докладають бахаї, якими б не були їх масштаб і діапазон впливу. Хоча умови будуть різними у різних країнах, і можливо, у різних кластерах, вимагаючи від друзів різноманітних зусиль, існують певні фундаментальні концепції, про які всі мають пам’ятати. Однією з них є центральне положення знань у соціальному існуванні. Збереження невігластва є найважчою формою тиранства; воно укріплює багато стін забобон, які є бар’єрами реалізації єдності людства, яка є одночасно метою і діючим принципом Одкровення Багаулли. Доступ до знань є правом кожної людської істоти, а участь у їх генерації, використанні й поширенні є відповідальністю, яку всі мають покласти на себе у великому починанні побудови процвітаючої світової цивілізації – кожна особа відповідно до своїх талантів і здібностей. Справедливість вимагає загальної участі. Таким чином, поряд з тим, що соціальні акції можуть включати в себе надання товарів і сервісів у тій чи іншій формі, їх головна турбота мусить полягати у побудові потенціалу у певному населенні для участі у створенні кращого світу. Соціальна зміна – це не той проект, який виконує одна група людей для блага іншої. Масштаб і складність соціальної акції мають бути пропорційними людським ресурсам, які є в наявності у селі чи сусідстві для того, щоб просувати її вперед. Тож зусилля найкраще починаються на скромному рівні й органічно ростуть в міру того, як розвивається потенціал населення. Звичайно, потенціал виходить на нові висоти, якщо діючі особи соціальних змін вчаться застосовувати з усе більшою ефективністю елементи Одкровення

Багаулли, разом з науковими знаннями і методами, у своїй соціальній дійсності. Вони мають намагатися читати цю дійсність у спосіб, що відповідає Його вченню, вбачаючи в інших людях самоцвіти неоціненної вартості і визнаючи вплив подвійного процесу інтеграції та дезінтеграції як на серця, так і на уми, а також на соціальні структури.

Ефективна соціальна діяльність слугує поширенню участі у суспільному обговоренні так само, як отримані результати від участі в певних обговореннях можуть допомогти уточнити поняття, які формують соціальну діяльність. На рівні кластеру, участь у суспільному обговоренні може варіюватися від простого представлення ідей бахаї у повсякденних розмовах до більш офіційних заходів, таких, як підготовка статей та участь у зборах, присвячених соціальним проблемам, таким як зміна клімату та навколишнє середовище, управління і права людини. Також це призводить до змістовної взаємодії з групами громадянського суспільства та місцевими організаціями в селах і сусідствах.

У зв'язку з цим ми мусимо зробити застереження: всім важливо визнати, що цінність участі у соціальній діяльності та громадському обговоренні не слід вимірювати здатністю призводити до декларацій бахаї. Хоча зусилля в цих двох областях можуть також впливати на кількісне збільшення громади бахаї, вони здійснюються не для цієї мети. Щирість у цьому відношенні є обов’язковою. Більш того, слід з особливою обережністю уникати наголошення на досвіді бахаї або надмірної уваги до виховних зусиль, таких як програми з наділення духовною силою підлітків, яким краще надати можливість розвиватися у своєму власному темпі. Ключовим словом в усіх випадках є смирення. Висловлюючи ентузіазм з приводу своїх переконань, друзям слід остерігатися вихваляння, навряд чи доречного між ними самими, а тим більше – за інших обставин.

Описуючи вам ці нові можливості, які відкриваються на рівні кластеру, ми жодною мірою не просимо вас змінити ваш нинішній курс. Не слід думати, що такі можливості є альтернативною ареною служіння, що конкурує з роботою з розширення і зміцнення для обмежених ресурсів і енергії громади. Протягом наступного року, навчальний процес і модель діяльності, яку він породжує, потрібно і надалі зміцнювати, і навчання повинно залишатися домінуючим у свідомості кожного віруючого. Не слід передчасно шукати подальшої участь у житті суспільства. Вона виникне природно, якщо друзі в кожному кластері виявлятимуть завзятість у застосуванні положень Плану до процесу дії, роздумів, нарад і досліджень, і, як результат, навчання. Участь у житті суспільства буде процвітати, якщо здатність громади просувати свій власний ріст і підтримувати свою життєздатність буде поступово підвищена. Вона досягне узгодженості зусиль по розширенню і консолідації громади в тій мірі, в якій вона спирається на елементи концептуальної структури, яка регулює нинішню низку глобальних планів. І вона буде сприяти руху населення до бачення Багауллою процвітаючої і мирної світової цивілізації в тій мірі, в якій вона використовує ці елементи творчо в нових галузях знань.

Дорогі друзі! Як часто Любий Учитель висловлював надію, що серця віруючих сповняться любов'ю один до одного, що між ними не буде ніякого відчуження, але вони вважатимуть все людство однією сім’єю. «Не бачте чужинців, – закликає Він – ні, бачте всіх людей друзями, бо любов та єдність важко досягнути, коли ви зважаєте на розбіжності». Всі досягнення, розглянуті на попередніх сторінках, на найглибшому рівні, є лише вираженням всесвітньої любові, досягнутої через силу Святого Духа. Хіба ж не любов до Бога спалює всі покриви відчуження і розділення і пов'язує серця у довершеній єдності? Хіба ж не Його любов спонукає вас на ниву служіння і дає вам змогу бачити в кожній душі здатність до пізнання Його і поклоніння Йому? Хіба не оживляє вас усвідомлення того, що Його Явлення радо виніс життя, повне страждань, зі Своєї любові до людства? Подивіться на ваші ряди, на ваших дорогих братів і сестер бахаї в Ірані. Хіба вони не є прикладом мужності, породженої любов’ю до Бога і бажанням служити Йому? Хіба їх здатність піднестися над найжорстокішими і найгіркішими переслідуваннями не є передвісником потенціалу багатьох мільйонів пригноблених народів світу повстати і взяти рішучу участь у будівництві Царства Божого на землі? Не зважаючи на розбіжності соціальних контрастів, поспішайте вперед і приносьте послання Багаулли до душ, які чекають у кожному міському сусідстві, у кожному селі, в кожному куточку земної кулі, притягуючи їх до Його громади, громади Найвеличнішого Імені. Ви завжди залишаєтесь у наших помислах і молитвах, і ми й надалі благатимемо Всемогутнього зміцнювати вас Своєю дивною благодаттю.

Ми вітаємо вас у нескінченному сяйві тих незабутніх подій, якими відзначено святкування двохсотріччя від дня Народження Благословенної Краси. Коли ми розмірковуємо про те, що відбулося тоді й відтоді, ми бачимо, що сьогодні світова спільнота бахаї вже не та, якою вона була за часів, коли розпочинала перші шість циклів поточного Плану. Вона більш свідома своєї місії, ніж будь-коли раніше. Вона набула досвіду в незрівнянному сплеску своєї здатності привертати друзів та знайомих до життя громади; надихати сусідства та села на об’єднання зусиль; пояснювати, як духовні істини можуть утілюватися в сталу практичну діяльність; і, понад усе, говорити не лише про вчення, яке перебудує світ наново, а й про Того, Хто приніс його, — про Бахауллу. Описи Його життя та Його страждань, переказані безліччю мов дорослими, молоддю та дітьми, зворушили безліч сердець. Деякі з них виявили свою готовність і надалі досліджувати Його Справу. Інші пообіцяли співпрацювати. І багато сприйнятливих душ відчули потребу прийняти віру.

Одним із красномовних свідчень прогресу були чисельнні місця, де стало зрозуміло, що Віра вийшла з невідомості на національному рівні. Були керівні урядовці та лідери думки, які публічно заявляли, а часом і підкреслювали в приватному порядку, що світ потребує бачення Бахаулли, що зусилля бахаї викликають захоплення і їх потрібно поширювати. Ми були раді спостерігати, що не лише бахаї хотіли вшанувати Бахауллу й прославити Його життя — особливі зібрання з цієї нагоди влаштували також ті, хто не є членами громади Бахаї. У місцях, де існує ворожість до Віри, друзі не занепадали духом, демонструючи дивовижну стійкість; вони закликали своїх співвітчизників самостійно досліджувати істину, і багато людей з радістю брало участь у цих святкуваннях. Це двохсотріччя також призвело, здавалося, до нестримного розквіту художнього вираження, чудового свідчення того джерела любові, з якого воно виникло. Всеосяжний характер підходу громади бахаї до цієї події був підтвердженням того, як багато було вивчено протягом більш ніж двох десятиліть від початку нинішньої серії глобальних планів. Індивідуальний віруючий узяв на себе ініціативу, спільнота повстала на колективне зусилля, друзі скерували свою творчу енергію на виконання планів, підготовлених інститутами. Знаменна річниця, що позначила собою плин двох століть, запропонувала потужний стимул до роботи з розбудови спільнот у прийдешнє століття. У період, що веде до другого 200-річчя, нехай кожна насінинка, яка спершу була з такою любов’ю посіяна, відчує дбайливе піклування, щоб із часом дати плоди.

За два роки виконання теперішнього Плану, хоча природно, прогрес не є однаковим у всіх країнах, кількість інтенсивних програм росту у світі наближається до половини від п’яти тисяч, передбачених у поточних глобальних зусиллях, і швидкість, з якою ці цифри збільшуються, постійно зростає. Якщо придивитись уважніше, існують обнадійливі ознаки того, як проявляють себе сили й потенційні можливості окремих людей, громад та інститутів. Для віруючих скрізь досвід святкування Двохсотріччя продемонстрував, що багато з їхніх повсякденних взаємодій з оточуючими можуть бути сповнені духом навчання. І в міру того як робота в тисячах сіл та сусідств набирає темп, сповнене енергією життя громади вкорінюється в кожному. Помітно зросла кількість кластерів, де система поширення цієї моделі діяльності на дедалі більшу кількість місцевостей стає міцнішою, а отже, дає друзям можливість пройти третю віху вздовж континууму розвитку. І саме тут, на передовій научення світу бахаї, зокрема в русі населення до бачення Бахаулли, де не лише велика кількість людей потрапляє у дедалі ширші обійми діяльності бахаї, але й друзі наразі навчаються тому, як значні групи ототожнюють себе зі спільнотою Найвеличнішого Імені. Ми бачимо, як освітні зусилля Віри набувають більш формального характеру в цих місцевостях, коли діти без перешкод рухаються рівнями рік за роком і один етап програми вивільнення духовних сил підлітків впевнено змінюється іншим. У цих місцях інститут з підготовки навчається забезпечувати появу достатньої кількості людських ресурсів, які давали б духовну та моральну освіту дедалі більшій кількості дітей та молодших підлітків. Участь у цих основоположних видах діяльності стає настільки вбудованою в культуру населення, що вона розглядається як невід’ємний аспект життя громади. Нова життєва енергія виникає серед населення, яке бере на себе відповідальність за власний розвиток, і ці люди виробляють імунітет до тих суспільних сил, що породжують пасивність. Формуються можливості для матеріального й духовного прогресу. Соціальна реальність починає видозмінюватися.

Дорогі серцю друзі! Це справді істинна мить, щоб вознести подяку Найулюбленішому. Існує дуже багато причин для сповнення надією. Проте ми дуже добре усвідомлюємо масштаб завдання, яке повинні виконати. По суті, як ми вже попередньо зазначали, у багатьох сотнях кластерів мають виникнути групи віруючих, які зростають та можуть підтримувати разом з оточуючими постійний фокус на те, щоб плекати зріст та нарощувати здібності, та які вирізняються своєю здатністю та дисципліною розмірковувати про дії та навчатися на власному досвіді. Виникнення й супровід ядра людей, що постійно зростає в кожному місці — не лише на рівні кластера, але й у сусідствах та селах, — є водночас і серйозним викликом, і нагальною необхідністю. Але там, де це відбувається, результати говорять самі за себе.

Нас втішає, коли ми бачимо, як інститути Віри тримають цю найвищу потребу в центрі своїх роздумів, розробляючи ефективні механізми широкого застосовування осяянь, набутих у процесі розвитку. Водночас більший досвід надає ширшого бачення як національним, так і регіональним і місцевим органам. Вони залучаються до всіх аспектів розвитку громади й опікуються добробутом людей, виходячи за межі їхнього офіційного членства. Усвідомлюючи надзвичайно важливе значення процесу інституту для розвитку народів, вони приділяють особливу увагу тому, як можна зміцнити інститут з підготовки. Вони залишаються уважними до необхідності підтримувати зосередженість громади на вимогах Плану та закликають друзів, коло яких постійно розширюється, до дедалі вищих рівнів єдності. Вони віддано підтримують власну відповідальність щодо вдосконалення своїх адміністративних та фінансових систем, щоб можна було належним чином підтримувати роботу з розширення та консолідації. У всьому цьому, вони зосереджені на поліпшенні тих умов у межах громади, які сприяють вивільненню потужних духовних сил.

Відповідно до того, як праця з розбудови громади стає більш інтенсивною, друзі використовують нові вміння, які вони розвинули, щоб поліпшувати умови в суспільстві навколо них, а їхній ентузіазм запалюється від вивчення божественних настанов. Кількість короткострокових проектів стрімко зросла, офіційні програми розширили свою сферу охоплення, і сьогодні існує більше організацій з розвитку, що, натхнені вченням бахаї, опікуються освітою, охороною здоров’я, сільським господарством та іншими сферами діяльності. У результатах перетворень, помітних в індивідуальному та колективному житті народів, можна розрізнити очевидне пожвавлення сили Справи Бахаулли з розбудови суспільства. Тому не дивно, що саме з таких прикладів соціальних дій — простих чи складних, з фіксованою тривалістю або довготривалих — офіси Міжнародної Спільноти Бахаї дедалі частіше черпають натхнення для своїх зусиль, спрямованих на участь у дискурсах, які домінують у суспільстві. Це ще одна важлива царина роботи заради Віри, у якій удалося досягти значних успіхів. На національному рівні внески до дискурсів, які мають значення для цього суспільства, – рівність чоловіків і жінок, міграція та інтеграція, роль молоді в соціальних перетвореннях, релігійне співіснування тощо, – робляться з дедалі більшою впевненістю, вправністю та прозорливістю. І скрізь, де вони живуть, працюють або навчаються, віруючі будь-якого віку та походження роблять свій цінний внесок у конкретні дискурси, привертаючи увагу оточуючих до перспективи, яка має непохитні устої та сформована безмежним Одкровенням Бахаулли.

Позиція Віри в різних просторах, де розгортаються дискурси, була значною мірою посилена її офіційною присутністю у всесвітній мережі інтернет, присутністю, яка значно розширилася завдяки запуску численних національних веб-сайтів бахаї та подальшого розвитку сімейства сайтів, пов’язаних з Bahai.org. Це має величезне значення як для поширення, так і для захисту Справи. Упродовж кількох днів широка світова аудиторія була залучена до ретельно продуманого контенту про Віру, який було представлено на веб-сайті, присвяченому двохсотріччю, оновлено дев’ятьма мовами одночасно та який тепер розширено окремими сторінками країн, що ілюструють різноманітність святкувань, які відбулися. Далеко вперед сягають плани щодо впровадження функції на веб-сайті Довідкової бібліотеки бахаї, яка з часом дасть можливість виставляти в Інтернеті раніше не перекладені та не опубліковані фрагменти або Скрижалі зі Святих Писань. Також нові книги Писань Бахаулли й Абдул-Баха в перекладі англійською мовою з’являться найближчими роками.

Нещодавно урочисто відкриті Будинки Поклоніння в Сантьяго, Чилі, та Баттамбангу, Камбоджа, перетворюються на визнані центри тяжіння, дороговказні зірки для своїх суспільств, які привертають увагу до всього того, що означає Віра. І їхня кількість знову зросте. Ми з радістю повідомляємо, що церемонія урочистого відкриття Храму в Норте-дель-Каука, Колумбія, відбудеться в липні. Крім того, будівництво нових Будинків Поклоніння вже не за горами. У Вануату дозвіл на початок будівництва вже в процесі отримання. В Індії та Демократичній Республіці Конго дуже складний і важкий процес урешті-решт привів до успішного придбання землі. Ще не вщухла радість споглядання дизайну першого національного Машрикуль-Азкару, представленого в Папуа — Новій Гвінеї на Нав-Руз, коли було розкрито дизайн місцевого Будинку Поклоніння в Кенії. Тим часом ми всі сподіваємося, що нещодавно випущений виклад і добірка цитат про інститут Машрикуль-Азкар, підготовлений нашим Дослідницьким відділом, ще більше стимулюватимуть розуміння друзів щодо значущості поклоніння в житті громади. Бо в актах служіння, особливо на їхніх регулярних молитовних зустрічах, бахаї скрізь закладають духовні основи майбутніх Будинків Поклоніння.

Залишилося лише три роки із чвертьстолітніх зусиль, розпочатих 1996 року, що зосереджені на досягненні єдиної мети — значного прогресу в процесі вступу до Віри загонами. У Ризван 2021 року послідовники Бахаулли розпочнуть виконання Плану, який триватиме лише один рік. Коротке, але сповнене знаменнями, це однорічне зусилля розпочне нову хвилю Планів, що понесуть ковчег Справи в третє століття Ери Бахаї. Упродовж цього сприятливого дванадцятимісячного періоду вшанування світом бахаї пам’яті 100-річчя Вознесіння Абдул-Баха включатиме спеціальне зібрання у Всесвітньому Центрі Бахаї, на яке будуть запрошені представники від кожних Національних Духовних Зборів та кожної Регіональної Ради Бахаї. Це, однак, буде лише першою в послідовності подій, які підготують віруючих до вимог майбутніх десятиріч. Наступного січня з нагоди сторіччя від першого публічного читання Волі та Заповіту Вчителя відбудеться конференція на Святій Землі, яка збере разом Континентальні Колегії Радників та всіх членів Допоміжних Колегій із Захисту та Поширення Віри. Духовна енергія, що вивільниться під час цих двох історичних зібрань, має згодом бути донесеною до всіх друзів Бога в усіх землях, де вони проживають. З цією метою впродовж наступних місяців по всьому світу буде скликано серію конференцій, що слугуватимуть каталізатором багаторічного починання, яке прийде на зміну Однорічному Плану.

Отже, наближається новий етап розгортання Божественного Плану Вчителя. Але хвилююча й найближча перспектива розкривається просто перед нами. До двохсотріччя від дня Народження Баба тепер залишилося лише півтора року. Це саме той час, коли варто згадати надзвичайний героїзм Мученика-Провісника нашої Віри, Чиє сповнене драматизму пастирство скерувало людство до нової ери в історії. Хоча й віддалене від нашого часу двома століттями, суспільство, у якому з’явився Баб, нагадує сучасний світ відчуттям пригноблення та палким прагненням багатьох людей знайти відповіді, щоб утамувати спрагу душі до пізнання. Обмірковуючи, як належним чином відзначити цей двохсотрічний ювілей, ми визнаємо, що ці урочистості матимуть особливий характер, притаманний лише їм. Водночас ми очікуємо розквіту діяльності, не менш багатий і не менш всеохопнийлюючий, ніж той, що супроводжував щойно відзначене 200-річчя. Це та подія, на яку кожна громада, кожна родина, кожне серце, безсумнівно, очікуватимуть із нетерпінням.

Прийдешні місяці також будуть часом, щоб пригадати життя безстрашних послідовників Баба — героїв та героїнь, чия віра була виражена в неповторних, жертовних діяннях, які завжди прикрашатимуть літопис Справи. Їхні якості безстрашності, присвяти та самозречення всього, крім Бога, вражають кожного, хто дізнається про їхні сміливі діяння. Наскільки вражає також і їхній молодий вік, у якому багато хто з цих левиних сердець закарбував свій слід в історії. У цей прийдешній період нехай їхній приклад додасть мужності всьому товариству вірних, насамперед молоді, яку ще раз закликають до авангарду руху, спрямованого не менше як на перетворення світу.

Отже, це наша яскрава, яскрава надія. Упродовж шести циклів, що знаходяться між цим Ризваном і наступним 200-річчям, насправді — упродовж трьох років поточного Плану, що залишилися, нехай та ж сама всепоглинальнаюча, всепереможна любов, яка спонукала учнів Баба до поширення божественного світла, надихає вас на великі справи. Щоб ви змогли отримувати небесну підтримку, ось наша молитва біля Священного Порогу.

Два роки колосального дев’ятирічного зусилля стрімко проминули. Друзі Бога твердо закарбували його мету у своїх серцях. По всьому світу бахаї поглиблюється розуміння того, що потрібно для подальшого розширення процесу розбудови громад і здійснення глибоких соціальних перетворень. Але з кожним днем, який минає, ми також бачимо, що стан світу стає дедалі більш безнадійним, а його розколи — чимдалі сильнішими. Ескалація напруженості в межах суспільств і між націями негативно позначається на народах і місцевостях у безліч способів.

Це вимагає відповіді від кожної сумлінної душі. Ми чудово розуміємо, що спільнота Найвеличнішого Імені не може розраховувати на те, що її оминуть муки суспільства. Однак, хоча на неї впливають ці муки, вона не збентежена ними, вона засмучена стражданнями людства, але не паралізована ними. Глибоке занепокоєння має спонукати до постійних зусиль, спрямованих на побудову громад, що дають надію замість відчаю, єдність — замість конфлікту.

Шоґі Еффенді чітко описав, як процес «поступового погіршення справ людства» протікає паралельно з іншим процесом — процесом інтеграції, завдяки якому будується «Ковчег спасіння роду людського», «остання гавань» для суспільства. Ми радіємо, коли бачимо в кожній країні та регіоні справжніх практиків миру, зайнятих зведенням цієї гавані. Ми бачимо це в кожній розповіді про те, як серце спалахує любов’ю до Бога; як сім’я відкриває свою домівку для нових друзів; як соратники, ґрунтуючись на вченні Бахаулли, працюють над вирішенням соціальної проблеми; як громада зміцнює культуру взаємної підтримки; як сусідство чи село вчиться ініціювати й підтримувати дії, необхідні для власного духовного та матеріального прогресу; як для населеного пункту стає благословенням поява нових Духовних Зборів.

Методи та інструменти Плану дають кожній душі можливість зробити свій внесок у те, чого людство потребує нині. Реалізація Плану не є тимчасовою панацеєю від негараздів сьогодення, а, навпаки, засобом, за допомогою якого в кожному суспільстві запускаються тривалі конструктивні процеси, що розгортаються протягом поколінь. Усе це вказує на вкрай важливий, остаточний висновок: необхідно стійко та стрімко збільшити кількість тих, хто присвячує успіху цієї справи свій час, свою енергію, свою зосередженість.

Де ще, як не в принципі Бахаулли щодо єдності людства, світ може відшукати настільки широке бачення, яке змогло б об’єднати всі свої різноманітні складові? Як іще, крім як утіливши це бачення в устрої, заснованому на єдності в різноманітті, світ може зцілити соціальні переломи, що його розділяють? Хто ще може бути тією закваскою, завдяки якій народи світу зможуть віднайти для себе новий спосіб життя, шлях до міцного миру? Тож простягніть кожному руку дружби, спільних зусиль, сумісного служіння, колективного навчання та рухайтесь уперед як єдине ціле.

Ми усвідомлюємо, як багато енергії та сили породжує в будь-якому суспільстві його молодь, що пробуджується до бачення Бахаулли та стає поборником Плану. То з якою ж безмірною добротою, відвагою та цілком покладаючись на Бога молодь бахаї має зважитися зробити крок до своїх однолітків і залучити їх до цієї роботи! Усі повинні здійнятися, але молодь має злетіти у височінь.

Невідкладність цієї години не повинна затьмарювати особливої радості, яку приносить служіння. Заклик до служіння — це піднесений, усепроникний клич. Він приваблює кожну вірну душу, навіть ту, що обтяжена турботами й обов’язками. Адже в усьому, чим зайнята ця вірна душа, можна віднайти глибоко вкорінену відданість і довічну турботу про благополуччя інших. Такі якості надають цілісності життю, сповненому різноманітних вимог. І найсолодшими моментами для будь-якого запаленого серця є ті, що проведені з духовними сестрами та братами в піклуванні про суспільство, яке потребує духовного живлення.

У Святих Усипальницях, з глибоко зворушеними серцями, ми дякуємо Бахауллі за те, що Він зростив вас і навчив Своїх шляхів, і молимо Його дарувати вам Своє благословення.

Наближається сяюча пора Ризвану, і з тих висот, яких досягла громада Найвеличнішого Імені, на горизонті можна розрізнити яскраві перспективи. Вдалося подолати величезну відстань: з’явилися нові програми росту, і хоча сотні з них ще мають виникнути протягом наступних дванадцяти місяців, зусилля, спрямовані на запуск відповідної моделі діяльності, вже почалися майже в кожному з тих кластерів, що увійшли до необхідних 5000, передбачених в цьому П’ятирічному Плані. Міцнішають існуючі програми, багато з яких все чіткіше демонструють що саме відбувається, коли Справа Бога все ширше простягається у суспільний ландшафт всього кластера та в межах сусідства чи села. По стежках, що ведуть до стійкого великомасштабного розширення та консолідації, крокують все твердішою ходою, при чому, доблесна молодь часто задає темп. Ще очевиднішими стають шляхи, за допомогою яких в різних умовах може вивільнитися сила Віри будувати суспільство, а також поступово стають помітними ті визначальні риси, які мають відзначати подальше розгортання процесу росту в кластері.

Заклик виконувати та підтримувати цю роботу звернений до кожного послідовника Бахаулли, і він відгукнеться в кожному серці, яке стискається від болю, дивлячись на те, в якому жалюгідному стані знаходиться світ, наскільки прикрі обставини, в яких так багато людей не здатні знайти розраду. Бо, зрештою, саме систематична, рішуча та самовіддана діяльність, що здійснюється в межах широких обіймів системи Плану, і є тим найконструктивнішим відгуком кожного небайдужого віруючого на зростаючу кількість проблем доведеного до розладу суспільства. За минулий рік стало ще зрозуміліше, що, у різних націй по-різному, згода в суспільстві щодо ідеалів, які традиційно об’єднували та зв’язували народ, все більш виснажується та вичерпується. Вона вже не може забезпечити надійний захист від багатоманітності своєкорисливих, нетерпимих та отруйних ідеологій, що підживлюються за рахунок незадоволення і обурення. По мірі того, як охоплений конфліктом світ з кожним днем втрачає впевненість у собі, прихильники цих згубних доктрин стають зухвалими та безсоромними. Ми згадуємо недвозначний вердикт, що вийшов з-під Верховного Пера: «Вони поспішають до Пекельного Вогню, і помилково вважають його світлом». Лідерам націй, що мають добрі наміри, та людям доброї волі лишається лише намагатись загоїти розколини, що існують в суспільстві, та вони безсилі завадити їх розповсюдженню. Наслідки цього всього можна побачити не лише у відкритих конфліктах чи у краху порядку. У недовірі, що підбурює сусіда проти сусіда та розриває родинні зв’язки, у ворожнечі, так багато з якої видається за суспільний дискурс, у буденності, з якою заклики до ганебних людських мотивів використовуються заради здобуття влади та накопичення багатств – у всьому цьому полягають безпомилкові ознаки того, що моральні сили, які живлять суспільство, істотно вичерпані.

Тим не менш, розрада приходить від усвідомлення того, що серед цієї дезінтеграції формується новий різновид колективного життя, який дає практичне вираження всьому божественному, що є в людських істотах. Ми вже бачимо, особливо в тих місцях, де підтримується інтенсивність у діяльності з навчання та побудови громади, як друзям вдається захистити себе від сил матеріалізму, які загрожують виснажити їхню дорогоцінну енергію. І не лише це – даючи раду різним іншим справам, що вимагають їхнього часу, вони ніколи не втрачають з поля зору ті священні та невідкладні завдання, що стоять перед ними. Саме таку уважність до потреб Віри та кращих інтересів людства необхідно мати кожній громаді. Там, де програма росту була встановлена в попередньо цілинному кластері, ми бачимо, як перші поштовхи діяльності з’являються із любові до Бахаулли, яку плекає в серці кожен відданий віруючий. Незважаючи на послідовне ускладнення системи дій, яке зрештою доведеться забезпечувати по мірі того, як громада зростатиме у розмірі, будь-яка діяльність починається з цього простого разка любові. Це саме та життєво важлива ниточка, яка вплітається, цикл за циклом, у модель терплячих та зосереджених зусиль, спрямованих на те, щоб познайомити дітей, молодь та дорослих з духовними ідеями; щоб плекати почуття набожності через зібрання для молитви та поклоніння Богу; щоб заохочувати до бесід, які осяюють більш глибоким розумінням; щоб допомогти постійно зростаючій кількісті людей на протязі всього життя вивчати Творче Слово і втілювати його в своїх вчинках; щоб разом з іншими розвивати свою здатність до служіння; та щоб супроводжувати один одного у використанні того, чому навчились Любі друзі, дорогі Краси Абха! Ми палко молимось за вас щоразу, як постаємо у Його Святого Порогу, щоб ваша любов до Нього сповнила вас сили присвятити ваші життя Його Справі.

Особливої уваги заслуговують багаті осяяння, що виникають у кластерах і в осередках інтенсивної діяльності в них, де динаміка життя громади охопила велику кількість людей. Ми раді бачити, як культура взаємної підтримки, що спирається на почуття товариськості та смиренне служіння, доволі природно встановилась в таких місцях, даючи змогу все більшій кількості душ систематично залучатися в коло діяльності громади. Дійсно, у все більшій кількості оточень рух населення у напрямку бачення нового суспільства, принесеного Бахауллою, більше не здається захоплюючою перспективою, а стає реальністю.

Ми би хотіли додатково звернутися до тих із вас, у чиєму оточенні відчутний прогрес ще лише має відбутися, до тих, хто прагне змін. Плекайте надію. Так не буде завжди. Хіба не ряснить історія нашої Віри розповідями про несприятливі початки, але дивовижні результати? Скільки разів дії лише декількох віруючих – молодих чи старих – або однієї єдиної сім’ї, або навіть поодинокої душі, коли їх підкріплювала сила божественної підтримки, призводили до розвитку їх динамічних громад у, здавалося б, суворих краях? Не вважайте, що ваш випадок по суті відрізняється від інших. Зміни в кластері, стрімкі чи в результаті важких зусиль, не виникають ні завдяки шаблонним підходам, ні внаслідок хаотичної діяльності; вони відбуваються через ритм дії, аналізу та консультації і отримують стимул з планів, що є плодом досвіду. Попри це, і якими би не були безпосередні результати, служіння Любому саме по собі – джерело постійної радості для духу. Черпайте мужність також із зразка, яким є ваша духовна родина у Колисці Віри, як її конструктивний погляд, її життєздатність як громади, та її стійкість у розповсюдженні Божественного Слова сприяють змінам в її суспільстві на рівні думок і справ. Бог з вами, з кожним із вас. Протягом тих дванадцяти місяців, що лишилися до кінця цього Плану, нехай кожна громада рушить вперед з її нинішнього положення до міцнішого.

Вкрай важлива робота по розширенню та консолідації закладає надійний фундамент для зусиль, які світ бахаї покликаний докласти в багатьох інших сферах. У Всесвітньому Центрі Бахаї набирають оберти зусилля, спрямовані на те, щоб методично каталогізувати та скласти покажчик змісту тисяч Скрижалей, які утворюють безмірно цінний спадок, Священні Тексти нашої Віри, що зберігається заради людства, – все це задля того, щоб прискорити друк томів Священного Письма, як на мовах оригіналу, так і в перекладі на англійську мову. Швидко просуваються зусилля щодо заснування восьми Машрікуль-Азкар, святих Храмів, що зводяться заради слави Бога. Набагато ефективнішою та систематичнішою стала робота у сфері зовнішніх зв’язків на національному рівні, отримавши додатковий імпульс з виходом документу, надісланого Національним Духовним Зборам шість місяців тому, що спирається на значний досвід, набутий протягом двох десятиліть, та який забезпечує розширену структуру для подальшого розвитку подібної діяльності в майбутньому. В той самий час два нових Офіси Міжнародної Громади Бахаї, споріднені з її Офісом при Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку та Женеві та Офісом у Брюсселі, були відкриті у Аддіс-Абебі та Джакарті, розширюючи можливості для того, щоб точку зору Справи можна було запропонувати на міжнародному рівні в Африці та південно-східній Азії. Ряд Національних Зборів, часто через вимоги потреб росту, розвивають свої адміністративні здібності, що виявляються у їх мудрому керівництві ресурсами, які є в наявності, їх зусиллях якомога ближче ознайомитись зі станом в своїх громадах, а також їх пильності у забезпеченні того, щоб їх Національні Офіси ставали ще міцнішими; потреба систематизувати вражаючий об’єм знань, що зараз нагромаджуються в цій сфері, призвела до створення у Всесвітньому Центрі Офісу з розвитку адміністративних систем. У багатьох країнах постійно зростає кількість різноманітних ініціатив у галузі соціальних дій, що дає змогу багато чому дізнатися про те, як можна застосовувати мудрість, закладену у Вченні, для поліпшення соціальних та економічних умов; настільки багатообіцяючим є це поле діяльності, що ми заснували Міжнародну дорадчу колегію у складі семи осіб при Офісі соціальноекономічного розвитку, впроваджуючи таким чином наступний етап у розвитку цього Офісу. Троє членів колегії служитимуть також у ролі координаційної групи Офісу і перебуватимуть на території Святої Землі.

В цей Ризван, таким чином, хоча ми і бачимо, що багато що треба ще зробити, ми також бачимо багатьох, готових це зробити. У тисячах кластерів, сусідств та сіл пробиваються свіжі джерельця віри та впевненості, сповнюючи радістю душі тих, кого вони торкнулися своїми відроджуючими водами. В деяких місцях цей потік нагадує постійний струмок, а в деяких – це вже ріка. Зараз не час для жодної душі спочивати на березі – нехай всі вони ринуть вперед величезною могутньою хвилею.